Когда родился ярослав мудрый? ​

Ярослав Мудрый родился в X веке, в 978 году. Точная дата рождения неизвестна

Ярослав Владимирович, в историографической традиции Ярослав Мудрый. Родился ок. 978 года - умер 20 февраля 1054 года в Вышгороде.

В статье 6562 (1054) года, где рассказывается о смерти Ярослава, говорится, что прожил он 76 лет (по древнерусскому счету лет, то есть прожил 75 лет и умер на 76-том году жизни). Соответственно, согласно летописным известиям, родился Ярослав в 978 или 979 году. Эта дата является наиболее употребительной в литературе. Однако существует мнение, что данный год является ошибочным. В летописной статье под 1016 (6524) годом говорится о вокняжении Ярослава в Киеве. Если верить этому известию, то Ярослав должен был родиться в 988 или 989 году. Объясняется это по-разному. Татищев считает, что имела место ошибка и должно быть не 28, а 38 лет.

радикальна течія в українському русі галичини.

вихід українського руху (як москвофілів, так і народовців) на широку політичну арену був наслідком розгортання в європі  політичних рухів, поширення модерних європейських політичних теорій, зокрема соціалізму. новий імпульс українському  руху в галичині дала східноукраїнська інтелігенція, яка на той  час була більш освіченою та обізнаною в європейських політичних теоріях. цьому сприяла, зокрема, діяльність м. дра-гоманова, який закликав молодь підвищувати свій інтелектуальний рівень, знайомитися із кращими надбаннями  європейської та російської культури й науки. на його заклики  відгукнулася невелика група західноукраїнської молоді. так  в українському русі виникла ще одна течія — радикальна.

починаючи з 1474 p., коли татари пограбували кам'янець, дунаєвець, галич і захопили 40 тисяч полонених, європейські та вітчизняні  літописи  й хроніки були наповнені повідомленнями про безкінечні бідування і грабунки, що приносили турки і татари в україну. у 1482 р. кримський хан з намови московського великого князя івана третього з великою ордою дійшов до києва, що був суперником москви, і «град взяв і огнем сожже. полону безчисленно взя, а землю києвську учинила пусту».

турки і татари вихором налітали на українські села і міста,  палили  їх, старих людей вбивали, а дітей, жінок і чоловіків забирали в полон - ясир. у 1498 р. з  галичини  і  поділля  вони забрали 100 тисяч людей. весь південь україни вони прагнули перетворити у «дике поле».

, грабіжники зв'язували захоплених  арканом  за шию та руки і під удари та посвист нагайок гнали до криму. полонили перш за все молодих селян, а також ремісників, купців. на кордоні ханства ясир ділили - розлучали рідних, б'ючи сильних і вбиваючи тих, котрі ослабли.

страхіття татарської навали стали особливістю життя україни, що потерпала від них протягом чотирьох століть. польсько-литовські урядовці, які володіли українськими землями, не захищали їх від татар, a інколи й продавали цілі округи для пограбування. це змушувало місцеве населення озброюватися та організовувати самооборону і розвідку. по всій україні на високих місцях були встановлені стрімкі вежі із смоляними діжками. у разі небезпеки смолу на вежах запалювали, і великі території відразу дізналися про прихід татар. попередження надавало змогу населенню міст і сіл вчасно організовувати самооборону