Твір на тему "як розвивалося церковне життя на теренах україни в 16 століті

ответ:

у культурному розвитку україни xiv–xv ст. відбувалися неоднозначні, суперечливі процеси, обумовлені різними історичними чинниками. стримуючими, дестабілізуючими культурний процес чинниками стали: падіння візантійської імперії, що позбавило православ'я зовнішньої опори; відсутність власної державності; наступ католицької церкви; татарські напади. проте зникнення візантійського впливу спричинило початок активного засвоєння, на ґрунті києво-руської духовності, надбань західноєвропейської культури. піднесенню української культури сприяли: технічний прогрес; виникнення друкарства; розвиток в україні гуманістичної думки під впливом європейського відродження.

у xiv–xv ст. на українських землях продовжувала розвиватися освіта, яка, спираючись на давньоруську традицію, активно запозичувала західноєвропейський досвід. у цей період вчителями продовжувало залишатись духівництво, яке навчало дітей при церквах. заможні люди наймали дяків для навчання. богослужебні книги використовувалися як підручники. дітей навчали читання, письма і церковного співу. подальшу освіту бажаючі здобували самостійно. насамперед вивчали грецьку та латинську мови. із xiv ст., за відсутності власних вищих навчальних закладів, українці активно починають здобувати освіту в європейських університетах: краківському, паризькому, падуанському, болонському, гейдельберзькому, празькому та ін.

у цей період помітно активізувалася діяльність українських учених на теренах європейської культури. найвизначнішим серед них вважався вчений-астроном (астролог), перший з відомих докторів медицини і філософії, ректор болонського університету юрій катерман (драгобич) (бл. 1450–1494 він був автором першої друкованої книги українського автора "прогностична оцінка 1483 р.". крім названої праці, перу вченого належать сім трактатів, ряд віршованих промов і послань до папи римського. усі вони написані латиною, але незмінним залишався підпис: "юрій з драгобича, русин".

Власть над Русью Золотая Орда поддерживала с постоянного террора. В русских княжествах, городах расположились ордынские отряды во главе с баскаками — представителями хана, задачей которых было поддерживать порядок, послушание князей и их подданных, главное же — наблюдать за исправным сбором и поступлением в Орду дани с Руси. 
С целью учета плательщиков дани их «сочли в число» , т. е. провели перепись населения. Начали ее еще в середине 40-х гг. в Киевской земле; одни русичи должны были платить дань натурой — звериными шкурками, других продавали в рабство. В 1257 г. ордынские «численники» переписали население во Владимиро-Суздальской и Рязанской землях. Людей при этом разделили на десятки и сотни, тысячи и десятки тысяч. Так Орде легче было облагать народы завоеванных стран налогами, всякими поборами, исчислять поступление денег и воинов в ордынское войско — ханы, помимо прочего, «гоняли людей, велели им воевать вместе с собой» . 
От налогов ханы освободили только духовенство. Они понимали, что священники имеют немалое влияние, и давали иерархам русской церкви ярлыки (грамоты) на льготы в податях и повинностях. Александр Невский и митрополит всея Руси Кирилл добились образования в Сарае русской епископии. Она обслуживала религиозные потребности русских людей, которых немало скопилось в Орде. Церковные земли охранялись ханскими чиновниками, но во время набегов они нередко подвергались разорению. 
С жителей брали не только дань, но и другие налоги: поплужное (подать с плуга) , ям (сбор для поддержания ямской гоньбы — почтовой службы) , «корм» , собирали подводы, воинов, ремесленников. 

Но главное — нашествие и иго отбросили русские земли назад в их развитии. Ордынские властители отнюдь не содействовали централизации на Руси, объединению ее земель, а, наоборот, препятствовали в этом. В их интересах было разжигать вражду между русскими князьями, не допускать их единства. Все, что происходило в эти годы в плане дальнейшего развития Руси, делалось против их воли, волей русских людей, оплачивалось ими дорогой ценой.Источник: http://hiztory.ru/rus13-15vek/gold-orda.html

На фоне небольшой средней продолжительности жизни древних египтян-25-30 лет, долгожительство некоторых жрецов и фараонов поражает воображение: Пиопи II провел на троне 94 года, Рамзес II Великий- 67 лет, Тутмос III-54 года, Псамметих 1-51 год. Долгожительство же самого египетского государства уже терялось в глубине веков и поражало воображение древнего историка Геродота. 
Современная историческая наука может многое рассказать о Древнем Египте. И все же, для нас остался скрытым целый пласт неких тайных знаний, методов и средств, обеспечивавших жрецам и фараонам активное долголетие, силу и мудрость в течение многих веков управлять страной, развивать сельское хозяйство, ремесла, науки и искусства, произведения которых продолжают восхищать нас светлой одухотворенностью. Следует отметить, что египетские врачи пользовались огромным уважением в современном им мире, и властители окружающих Египет стран предпочитали лечиться именно у них.