Комектесінізші казакстан тарихынан 2бжб 2токсан жазып берінізші​

У Західній Європі цю епоху називають ранній сучасниий європейський період, що включає в себе протестантську Реформацію, Європейські релігійні війни, Епоху Великих географічних відкриттів і початкуєвропейського колоніалізму, зростання сильного централізованого уряду, початок формування національним держав, які є прямими попередниками сучасних держав, епоху Просвітництва і наукових досягнень першого етапу Промислової революції. Поява культурного і політичного домінування Західного Світу протягом цього періоду відома як Велика дивергенція.

Раннього сучасний період закінчується Французькою революцією,Наполеонівськими війнами і ліквідацією Священної Римської імперії наВіденському конгресі. В кінці раннього сучасного періоду Британська таРосійська імперії перетворилися на світові держави, в той час як три великі Азіатські імперії раннього сучасного періоду, Османська Туреччина, Індія Моголів та Китай Цінь, увійшли у період стагнації або занепаду.

Відродження та «ранній новий час»

Вислів «ранній новий час» часто вважають тотожним термінуВідродження. Проте, «Відродження» правильно вживати у відношенні до ряду різноманітних культурних подій, які сталися за кілька сотень років у різних частинах Європи — особливо у центральній і північній Італії — і, охоплює перехідний період від пізньосередньовічної цивілізації до початку раннього нового періоду. В образотворчому мистецтві і архітектурі, термін «ранній новий час» не є прийнятним, тому що епоха Відродження виразно відрізняється від нього. Визначення «ранній новий час» може стосувати лише при вивченні літератури цього періоду. Європейська музика раннього сучасного періоду, як правило, ділиться на музикуВідродження і Бароко. Так само, філософія поділяється нафілософію Відродження і Просвітництва. Інші галузі відзначаються набагато більшою послідовністю протягом усього періоду, наприклад війна і наука.

Казахско- отношения в xvi веке граница россии приблизилась к территории казахстана. торговые пути россии в среднюю азию про­ходили через казахстан. царь иван iv грозный разрешил купцам вести беспошлинную торговлю с казахами. в 1694 году хан тауке через пос­ла аталыкова достиг соглашения с петром i о разви­тии торговых связей. петр i подчеркнул, что казахстан станет «ключом и воротами» для развития торговых отношений с востоком. проводя политику дальнейшего продвижения на восток, на землях, граничащих с казахстаном, начали стро­ить пограничные города-крепости. были построены в 1640 году – гурьевская (ныне атырау), в 1716 году - омс­кая, в 1717 году - железинская, в 1718 году - семипалатинская кре­пости. прочные казахско- отношения начали складываться с 90-х годов xv века. торговые и посольские связи российского государства с казахским ханством начались после завоевания им казани и астрахани и установления своего господства над ногайской ордой. для обеспечения безопасности торговых путей в страны средней азии и востока, государство было заинтересовано в развитии тесных связей с казахским ханством. россия преследовала цель сделать казах­ское ханство своим союзником в борьбе с сибирским ханом кучумом. для этого в 1573 году в казахское ханство было направлено посольство во главе с т.чебуковым. тесные связи между государством и казахским хан­ством существовали при правлении хана тауекела. в конце 1594 года для заключения дружественного соглашения с россией в мос­кву к царю федору прибыли послы хана тауекела во главе с кул-мухаммедом. с ответным визитом в 1595 году к хану тауекелу прибыло посольство во главе с в.степановым. с 1698 года джунгарское нашествие представляло главную угрозу для казахского ханства, что неумолимо толкало казахское ханство на сближение с россией.