Мне нужен конспект по параграфу 30 «африка: континент в эпоху перемен» всеобщей а.я.юдовская п.а.баранов л.м.ванюшкина

Семь лет царевна Софья Алексеевна фактически возглавляла правительство, в которое входили умные и властные" вельможи типа Ф. Л. Шакловитого и любимца царевны В. В. Голицына. Последний осуществит в 1686 г. задуманное Софьей заключение «Вечного мира» с Польшей. Это был крупный внешнеполитический успех, и Софья воспользовалась им: наряду с именами царей в официальных документах стали упоминать и ее имя. В 1689 г. по инициативе правительства Софьи был заключен также Нерчинский договор с Китаем, позволивший России расширить владения по берегам Амура. Софья Алексеевна не уставала превозносить своего галантного фаворита и дипломата, однако В. В. Голицын оказался никуда не годным военачальником: оба похода его в Крым - в 1687 и 1689 г. - оказались неудачными. Надежды Софьи на подавление «крым-цев» , разбойные вторжения которых беспокоили жителей южных границ России, не осуществились. 

Во внутренней политике царевна Софья Алексеевна не раз проявляла свой властный характер. В 1682 г. было жестоко подавлено восстание стрельцов. Попытки воеводы князя И. А. Хованского, возглавлявшего Стрелецкий приказ, поднять стрельцов на бунт против царевны Софьи не увенчались успехом, князь был схвачен и казнен. Расправилась Софья и с раскольниками. Образованная правительница не побоялась самолично вести «прения» с ними, обвиняя в «дерзостном злоречии» . К лету 1682 г. предводители московских «старолюбцев» были арестованы и сложили головы на плахе.

Лови!Удачи:)

Реформи торкнулися буквально всіх сторін життя російської держави і російського народу, однак до основних з них варто віднести наступні реформи:

військову,

органів влади і управління,

станового устрою російського суспільства,

податкову,

церковну.

Слід зазначити, що основною рушійною силою петровських реформ стала Північна війна. На перший погляд перетворювальна діяльність Петра І представляється позбавленою всякого плану і послідовності. Поступово розширюючись вона захопила всі частини державного ладу, торкнулася всіляких сторін народного життя. Але жодна частина не перебудовувалася відразу, в один час і у всьому своєму складі.

В реформах Петра I виділяється три етапи:

Перший (1699-1709\10 р.) - зміни в системі державних установ і створення нових; зміни в системі місцевого самоврядування; встановлення рекрутської системи.

Другий (1710\11-1718\19 р.) - створення Сенату і ліквідація колишніх вищих установ; перша обласна реформа; проведення нової військової політики, широке будівництво флоту; установа законодавства; перенесення державних установ з Москви в Санкт-Петербург.

Третій (1719\20-1725\26 р.) - початок роботи нових, уже створених установ, ліквідація старих; друга обласна реформа; розширення й реорганізація армії, реформа церковного управління; фінансова реформа; введення нової системи податків і нового порядку державної служби. Вся реформаторська діяльність Петра I закріплювалася у формі уставів, регламентів, указів, які мали однакову юридичну силу.