Существует точка зрения, что в правлении ивана 3 и василии 3 было много общего. 2 примера из , этот факт!

Уложенная комиссия 1767г. была распущена Екатериной уже через год якобы под предлогом подготовки к русско-турецкой войне 1768-1774 г.г. На самом деле, Екатерина поняла, что вся эта "бобмачивамба" ни к чему не приведёт. Поскольку Уложенная комиссия - это собрание представителей всех сословий (кроме крепостных, само собой), каждый из них отстаивал интересы своего сословия и не желал уступать другим. Всё, что там происходило - десятки раз читали "Наказ" императрицы, спорили, ругались, а потом даровали Екатерине звание "Премудрой Великой Матери Отечества".

1. Упереджене ставлення:

Політична ідея винятковості малоросів, як вважає таємний радник Юзефович, є вигадкою австрійсько-польської інтриги, яку запустили у нас поляки на початку 40-х рр.

У 1861 р. почали видавати в Петербурзі Білозерський разом з Кулішем журнал “Основа”. Поява цього журналу – перший формальний прояв української пропаганди.

Заснований в Києві відділ імператорського Російського географічного товариства прихистив тих неблагонадійних і шкідливих осіб, які нині вирізняються особливою діяльністю на ниві поширення серед народу ідеї про самостійну народність малоросів.

Найголовнішими діячами відділу на терені поширення в народі хибної і шкідливої думки про самостійність малоросійської народності, мови й літератури є Чубинський і колишній доцент Київського університету Драгоманов.

...українофіли наполегливо намагаються піднести простонародну говірку Південної Росії до рівня літературної мови, перекладаючи твори російської та іноземних літератур і видаючи оригінальні твори.

З особливою увагою стежачи за напрямом усіх видань для народу малоросійською говіркою, дійшли позитивного висновку, що вся літературна діяльність так званих українофілів має кваліфікуватися як посягання на державну єдність і цілісність Росії, приховане більш-менш пристойними формами.

2. Найбільша загроза:

Дозволити створення особливої простонародної літератури українською говіркою – означало б закласти міцне підґрунтя для розвитку переконання у можливості здійснити в майбутньому, хоча, можливо, і досить віддаленому,  відчуження України від Росії.

3. Докази упередженості:

Це переконання підтверджує історія одного з найбільш завзятих пропагандистів українофільства Куліша, який чи не першим заклав основу до подальшого розвитку і поширення шкідливого й безглуздого вчення про відокремлення Малоросії...

Майже одночасно з Кулішем з’явився поет Шевченко, якого прихильники Куліша, коли поет помер, намагалися щосили підняти на п’єдестал народного кумира.