Розподіліть твердження, які стосуються розвитку промисловості радянської України за доби непу та першої п’ятирічки. Які з тверджень характеризують обидва періоди? Заповніть таблицю. Доба непу Перша п’ятирічка Відмінне Спільне » 1. Виникнення в українській промисловості нових галузей (кольорова металургія, електрометалургія, тракторобудівна промисловість тощо » 2. Відсутність приватного підприємництва. » 3. Встановлення надвисоких планових завдань і покарання тих, хто опинявся позаду. » 4. Диспропорційне формування промислового потенціалу України: посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони Донбас і Придніпров’я, а промисловість густо заселеного Правобережжя помітно відставала в темпах розвитку. » 5. Завдання: забезпечення технічно-економічної самостійності; зміцнення обороноздатності; створення матеріально-технічної бази для модернізації як промисловості, так і сільського господарства. » 6. Запровадження масового виробничого змагання трудових колективів. » 7. Зростання безробіття внаслідок консервування підприємств, для яких бракувало державних ресурсів. » 8. Зростання частки промисловості проти частки сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки. » 9. Істотне відставання легкої та харчової промисловості за технічним рівнем від важкої індустрії. » 10. Об’єднання державних підприємств у госпрозрахункові трести, діяльність яких ґрунтувалася на принципах самоокупності й одержання прибутку. » 11. Підприємства великої промисловості, сировинні ресурси, транспорт, енергетика перебувають у державній власності. » 12. Поєднання директивного управління економікою з ринковими механізмами. » 13. Поступове економічне зростання - як наслідок накопичення ресурсів. » 14. Розбудова базових галузей важкої індустрії кам’яновугільної та залізорудної, металургійної, електроенергетичної. » 15. Розбудова підприємств, які обслуговують машинобудівний комплекс. » 16. Стимулювання виробництва потрібної суспільству продукції економічними засобами. » 17. Утвердження адміністративно-командної системи управління економікою; системи централізованого управління промисловими підприємствами; впровадження директивного планування. » 18. Форсування розвитку важкої промисловості за рахунок перекачування коштів сільського господарства, легкої та харчової промисловості. » 19. Посилення експлуатації робочої сили, поглиблення відчуженості робітничого класу від засобів виробництва, падіння життєвого рівня населення: величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. » 20. Стрімка урбанізація, ускладнення житлової та продовольчої проблем; збільшення чисельності українських робітників та технічної інтелігенції.

ответ:В истории евразийских степей и прилегающих к ним районов послемонгольского времени хорошо известны кочевые объединения, в названия которых входило слово орда. Некоторые из них, например Золотая Орда, претендовали даже на статус “мировой” державы.

Кроме Золотой Орды были Орды Белая, Синяя, Серая, Пегая, Мамаева, Муратова, Ахматова, Волжская, Заяицкая, Перекопская, Крымская, Белогородская, Залесская, Городецкая, Большая, Средняя, Младшая (Меньшая), Орда-Сотня, Ногайская (Мангытская), Казачья (Казацкая, Киргиз-Кайсацкая, т. е. Казахская), Каракалпакская, Калматцкая и др.

Многие из орд существовали в Казахстане и других степных и горных районах в XVI—XVIII вв. и позднее. В это же время в степях продолжала жить память о ряде орд более раннего времени. Но это была не просто память. Идеализированные представления о Чингизовой орде и ордах его ближайших преемников с самого начала осознавались господствующими слоями кочевников в качестве правовых норм. Они служили важным источником права, регулировавшим внешние и внутренние отношения между кочевыми и оседлыми объединениями и государствами, образовавшимися на обломках Монгольской империи.

Феномен татаро-монгольского нашествия и завоевания, образования Монгольской империи и улусов сыновей и ближайших потомков Чингиз-хана потряс воображение современников, заслонил события предшествующей истории, а в памяти кочевых народов в огромной мере стер события более ранней этнической, политической, социальной, идеологической, этической и культурной истории. На смену пришли новые реалии.

Татаро-монгольские завоевания перекроили политическую карту Евразии. Затронули они в некоторых отношениях и Африку. В течение многих веков их отзвуки отмечались в мировой истории.

Изменен был, однако, не только материальный “мировой” порядок, но и идеальный, духовный. И в том и в другом отношениях Политические последствия монгольских завоеваний изучены в целом неплохо, хотя многие проблемы нуждаются в дополнительном исследовании, а ряд вопросов даже не поставлен. То же следует сказать об изучении перестройки духовной. Здесь количество не только слабо изученных, но и не затронутых, просто не поставленных проблем с трудом поддается учету. Довольно хорошо освещен, например, культ Чингизхана и Чингизова “золотого” рода 1. Могут быть названы и некоторые другие аспекты “нового мирового” духовного порядка, утвержденного монголами.

Назовем некоторые очень важные, но недоисследованные вопросы. Например, раздел Монгольской империи Чингизханом, произведенный им при жизни между его сыновьями и внуками, стал таким прецедентом, который послужил источником права для многих народов и действовал в некоторых районах вплоть до XX столетия. Возникшие на основе этих разделов представления и, более того, непререкаемые психологические императивы являлись достаточными обоснованиями претензий на верховную власть, территориальные притязания, поводом для войн, основаниями для заключения мира и мирных договоров и т. д. “Раздел Чингизхана” и “разделы” его преемников стали у кочевых и некоторых других народов высшими категориями правосознания, мировоззрения и идеологии.

Идеологический и психологический переворот в общественном сознании многих народов Евразии, прежде всего кочевых народов, который можно было бы условно назвать идейно-психологической “революцией”, был столь велик, что перерос масштабы крупного, но вписывающегося в рамки привычного развития событий явления и повлек за собой формирование нового мировоззрения.

Объяснение:

НЕ СУДИ СТРОГО

1. Передвижники существенно развили в русском искусстве реализм и импрессионизм. Их реализм порой граничил с натурализмом. Они привнесли психологизм и социальную направленность. Не даром Товарищество передвижных художественных выставок в своё время объединяло почти всех крупнейших художников своего времени.

2.В русском искусстве второй половины 19 века следующие темы стали ведущими:

—реализм

—народный фольклор

—музыкальная критика (главная фигура — Стасов)

—демократизация культурной среды

—музыканты имели музыкальное образование (Русское музыкальное общество было создано А. Рубинштейном, Московская консерватория была открыта в 1866 году и так далее)

—музыкальное образование стало массовым (благодаря Балакиреву и Ломакину)