Тюрки сумели создать симбиоз кочевой и оселой цивилизации, что привело к расцвету средневковых городов которые стали центрами искусства науки и мировой торговли. К примеру средневековый Отрар дал человечеству одного из величайших умов мировой цивилизации Аль-Фараби. В VII-VIII вв. Города выполняли функцию адмистративных центров.
В IX – XII вв. Наблюдается территориальный рост городов. Так примеру в крупных городах, таких как в Испиджабе, количество населения доходила до 40,000 человек, в Отраре 16,000 человек, а в городах Таразе и Баласагуне до 10,000 человек. Однако население большинства городов колебалась от 1000, 1500 до 3000 человек.
По моему мнению, великий шелковый путь сыграл довольно значимую роль на Средневековый Казахстан. Так как увеличелось количество населения, торговля обрела значение, и в принципе облегчила существование жителям тех времен.
Что-бы меня не спалили , добавьте что-то из этого текста ;,D:
Значительную роль в налаживании торговли между народами и странами, сближении культур, развитии городов в Казахстане сыграл Великий Шелковый путь, который проходил и по его территории. Термин «Шелковый путь» впервые предложил в 1877 году известный немецкий ученый-географ Ф. Рихтгофен, для того чтобы обозначить контакты между Востоком и Западом, между Китаем и государствами Средиземноморья.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Розподіліть твердження які стосуються розвитку промисловості радянської України за доби непу та першої п'ятирічки. Які з тверджень характеризують обидва періоди: 1. Виникнення в українській промисловості нових галузей (кольорова металургія, електрометалургія, тракторобудівна промисловість тощо » 2. Відсутність приватного підприємництва. » 3. Встановлення надвисоких планових завдань і покарання тих, хто опинявся позаду. » 4. Диспропорційне формування промислового потенціалу України: посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони Донбас і Придніпров’я, а промисловість густо заселеного Правобережжя помітно відставала в темпах розвитку. » 5. Завдання: забезпечення технічно-економічної самостійності; зміцнення обороноздатності; створення матеріально-технічної бази для модернізації як промисловості, так і сільського господарства. » 6. Запровадження масового виробничого змагання трудових колективів. » 7. Зростання безробіття внаслідок консервування підприємств, для яких бракувало державних ресурсів. » 8. Зростання частки промисловості проти частки сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки. » 9. Істотне відставання легкої та харчової промисловості за технічним рівнем від важкої індустрії. » 10. Об’єднання державних підприємств у госпрозрахункові трести, діяльність яких ґрунтувалася на принципах самоокупності й одержання прибутку. » 11. Підприємства великої промисловості, сировинні ресурси, транспорт, енергетика перебувають у державній власності. » 12. Поєднання директивного управління економікою з ринковими механізмами. » 13. Поступове економічне зростання - як наслідок накопичення ресурсів. » 14. Розбудова базових галузей важкої індустрії кам’яновугільної та залізорудної, металургійної, електроенергетичної. » 15. Розбудова підприємств, які обслуговують машинобудівний комплекс. » 16. Стимулювання виробництва потрібної суспільству продукції економічними засобами. » 17. Утвердження адміністративно-командної системи управління економікою; системи централізованого управління промисловими підприємствами; впровадження директивного планування. » 18. Форсування розвитку важкої промисловості за рахунок перекачування коштів сільського господарства, легкої та харчової промисловості. » 19. Посилення експлуатації робочої сили, поглиблення відчуженості робітничого класу від засобів виробництва, падіння життєвого рівня населення: величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. » 20. Стрімка урбанізація, ускладнення житлової та продовольчої проблем; збільшення чисельності українських робітників та технічної інтелігенції.