1.состояние промышленности в 60-80гг. + и -, вывод2.особенности общественно-политической жизни в 60-80 гг+ вывод​

Поражение, понесенное Австрией в войне с Пруссией в 1866 года, углубило внутренний кризис империи. В результате австрийские правящие круги были вынуждены принять программу федерализации страны, выдвинутую венграми. Процесс происходил быстро — в марте 1867 года австро-венгерское соглашение было заключено, а уже в мае его утвердил рейхсрат. На основе этого соглашения Австрийская империя была переименована в АвСтро-Венгерскую. Граница между двумя частями империи устанавливалась по реке Лейте (отсюда название Австрии — Цислейтания, а Венгрии — Транслейтания).

Объяснение:

Вже в другій чверті XVIII століття було зрозуміло, що царизм не має жодних намірів щодо збереження української автономії, передбаченої ще Березневими статтями 1654 року. Після двірцевого перевороту 1762 року на московський імператорський престол зійшла Катерина II, дружина імператора Петра III, яка одразу спрямувала всі зусилля на посилення влади самодержавства у величезній імперії. Важливим аспектом у політиці імператриці стало так зване «зросійщення ополячених окраїн» (під «окраїнами» царизм вбачав українські та білоруські землі). Такі плани Катерини II не передбачали ні існування козацької держави Гетьманщини, ні козацьких вольностей, ні Запорізької Січі. Коли 1764 року було ліквідовано гетьманщину, а ще через рік — полково-сотенний устрій на Слобожанщині, останнім оплотом української свободи залишалася Запорізька Січ, яку в панівних колах Росії бачили як «кубло бунтівників та бандитів». Царизм лише чекав слушної нагоди для ліквідації козацької вольниці.