решить соч по всемирной истории​

1. Спартанцы. Занимались только военным делом.Обладали всеми правами.

2. Илоты. (Это местные жители Древней Спарты). Обрабатывали землю, ухаживали за скотом.

3. Периэки (Выходцы с окраин). Занимались ремеслом и торговлей

І́нки (однина — інка) — панівний рід народу кечуа («Сини Сонця»), що мешкав на території сучасного Перу та деяких інших країн і створив велику централізовану імперію зі столицею у місті Куско в Андах. Історично інками називали лише чоловічу частину роду правителів (жінок з роду називали пальями чи н'юстами, а палью-правительку — койя). Однак на сьогодні в побуті словом «інки» називають усіх підданих Синів Сонця. Імперія інків існувала досить короткий час — з 1438 до 1533 року. У 1533 році останнього правителя інків Атуальпу задушили іспанські загарбники.

Археологічні дослідження показують, що велику кількість цивілізаційних здобутків інки успадкували від попередніх цивілізацій, а також від підкорених ними сусідніх народів. До появи на історичній арені інків у Південній Америці існував ряд цивілізацій: Моче (або культура Мочика, відома своєю кольоровою керамікою та іригаційними системами), Уарі (або Варі, їхня держава була прообразом імперії інків), Чан-Чан (центр — місто Чимор, характерна кераміка та архітектура), Наска (відомі тим, що створили так звані лінії Наска, а також своїми системами підземних водопроводів, керамікою), Тіауанако (цивілізація міста Тіауанако з населенням близько 40 000, що розташовувалося на східному березі озера Тітікака), Чачапоя (Воїни Хмар, відомі своєю грізною фортецею Куелап, яку ще називають «Мачу-Пікчу півночі»).

Імперія інків (кеч. Tawantin Suyu Тавантінсу́ю — «Четвірка земель») простягалась довгою смугою у Південній Америці з півночі на південь і включала частини територій сучасних Колумбії, Чилі, Перу, Болівії, Еквадору, Аргентини, а з Куско у чотири сторони виходили чотири дороги і кожну з них іменували згідно з назвою тієї частини імперії, в яку вона вела.

ответ:

я хз но кажется эти

объяснение:

американцы рассчитали всё по-военному точно. джордж маршалл – отставной генерал, которому новый президент сша гарри трумэн, предложил пост госсекретаря в своей администрации. маршалла можно назвать «ястребом», в то время в сша соперничали две политические группировки, «ястребы» были за продолжение вмешательства в мировые дела, а неоизоляционисты предлагали ограничиться только новым светом. первые одержали верх, даже несмотря на то, что вторых поддерживал генри уоллес, бывший вице-президент сша, называвший «план маршалла» инструментом холодной войны.

маршалл предложил дать европе колоссальные по тем временам почти 13 млрд долларов. на эти деньги можно было действительно отстроить несколько стран заново. для того чтобы решить, кто и сколько получит, американцы сформировали особую комиссию по , которая работала с правительствами европейских стран, определяя размер .

по этому плану и восточноевропейские страны не получали, финляндия отказалась от неё сама.

общая сумма ассигнований по плану маршалла за 4 года (с 4 апреля 1948 по декабрь 1951) составила: на (2,8 млрд), францию (2,5 млрд), италию (1,3 млрд), западную германию (1,3 млрд), голландию (1 млрд). всего же в обсуждении плана и получении участвовали 16 европейских стран.

так же, как и ленд-лиз, предусматривавший оплату за в годы войны, а затем и возврат техники и вооружений, предоставленных советскому союзу, обратно в сша, «план маршалла» был совсем не бескорыстным шагом. только делалось это не так открыто, как раньше. по сути страны европы стали выгодным рынком сбыта, своеобразными колониями сша. большую часть составляло топливо, сельхозпродукция и техника, а значит вырученные деньги за неё возвращались в америку, обеспечивая мощный толчок к развитию сша.

тем не менее за первые три года промышленное производство превысило показатели довоенного периода на 40%, а сельское хозяйство — на 20%. снизился уровень безработицы, удалось обуздать инфляцию. американские средства обеспечили порядка 11% ввп , 12% – франции, почти 22% – западной германии и чуть более 33% – италии.