Сравните ВНЕШНЮЮ политику Екатерины 2 и Александра 1( 2 общих черты и 2 различия)

1 основной аспект, по которому мы будем искать схожесть проведений внешней политики: это контроль над Чёрным морем, сохранение черноморского флота и нарастание авторитета Российской империи через присоединение земель:

1). При Екатерине II война 1768-1774 г. г. окончилась Кючук-Кайнарджийским мирным договором, по которой Россия получила земли между Днепром и Бугом, а также получила право строительства флота на нём, и война 1787-1791 г. г., окончившая Ясским договором, в следствие чего, мы получили земли между Днестром и Бугом;

2). При Александре I произошла русско-турецкая война 1806-1812 г. г., которая закончилась подписанием Бухарестским миром, в следствие чего, сохранили позиции на Черном море и присоединили Бессарабию.

2 основной аспект, по которому мы будем искать схожесть проведений внешней политики: это усиление влияние Российской империи на Кавказском регионе:

1). При Екатерине II в 1783 году по Георгиевскому трактату Восточная Грузия, по царя грузинского Картли-Кахетии Ираклия II, была взята под протекторат России;

2). При Александре I же в 1801 году был издан манифест о присоединении Грузии полностью, а также случилась русско-иранская война 1804-1813 г. г., окончившаяся Гюлистанским миром, через которой мы присоединили Дагестан, Северный Азербайджан и т. д.

1 основной аспект, по которому мы будем искать различие проведений внешней политики: это отношение с Англией:

1). При Екатерине II союз с Англией был важен, так как она боролась с революционным настроением во Францией, поэтому Россия в 1793-1795 г. г. стоял плечом к плечу с Англией через морские блокады Франции, пропагандистской религиозной деятельностью и т. д. Наши отношения с ней были весьма теплыми.

2). При Александре I отношение России к Англией поменялось в противоположную сторону: через Тильзитский мирный договор мы подружились с Францией и присоединились к "континентальной блокаде" (торговой блокаде) Англии, наши отношения с ней ухудшились.

2 основной аспект, по которому мы будем искать различие проведений внешней политики: это отношения со Швецией:

1). При Екатерине II случилась русско-шведская война 1788-1790 г. г., которая окончилась Верельским миром: мы подтвердили условия Ништадтского и Абосского мира, и, главное, что улучшило наше положение - это право шведов на беспошлинные закупки хлеба и пеньков в прибалтийских портах;

2). При Александре I наши отношения ухудшились войной 1808-1809 г. г. - Фридрихсгамский мир - мы присоединили к себе Финляндию на правах автономного княжества и  Аландские острова.

МОЛОДОТУРЕЦЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1908
революція в Туреччині (Османській імперії). Почалася під впливом революції 1905—07 в Росії. Метою М. р. було знищення деспотичного режиму султана Абдул-Гаміда II, визволення країни від імперіалі стич. залежності, відновлення дії конституції 1876 і створення бурж. парламентарної імперії. Активну роль у революції відігравала бурж. інтелігенція, зокрема офіцерство. Керувала революцією орг-ція "Єднання і прогрес" (засн. 1889). Наляканий рядом повстань у військових частинах, особливо в розташованих у Македонії, Абдул-Гамід II погодився відновити конституцію та скликати парламент. У квітні 1909 феодально-клерикальна і компрадорська опозиція при підтримці імперіалістичних держав вчинила контрреволюц. заколот і на короткий час поновила самодержавство Абдул-Гаміда II. Після придушення заколоту парламент 27.IV 1909 скинув Абдул-Гаміда II і обрав новим султаном Мехмеда V. Боячись дальшого розвитку революції, молодотур. буржуазія прагнула лише зміцнити свою владу. Бурж. реформи, по суті, не були здійснені. Об'єктивно прогресивні тенденції тур. бурж. націоналізму (тюркизму) було підмінено шовіністичною ідеологією пантюркізму. В 1910—11 М. р. фактично зазнала поразки. З 1913, після здійсненого Енверпашею держ. перевороту, конституція і парламент втратили своє значення. Нерозв'язані М. р. завдання становили істор. спадщину для нового етапу тур. бурж. революц. руху

При Іванові IV вперше встановлені торговельні зв'язки з Англією (1553)[10] та Голландією, заснована перша друкарня у Москві. Підкорені Казанське (1552) та Астраханське (1556) ханства. У 1558—1583 роках велася Лівонська війна за вихід до Балтійського моря і вперта боротьба проти протекторату кримського хана Девлет I Ґерая. Після перемоги у Молодинській битві (1572) Московська держава укріпила за собою права на Казанське та Астраханське ханства, а також розпочала приєднання Сибірського ханства (1581).