Внутрішня і зовнішня політика Юлія Цезаря​

ответ:Га́й Ю́лій Це́зар (лат. Gaius Iulius Caesar; 12/13 липня 100 до н. е. — 15 березня 44 до н. е.) — давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Римський консул (59, 48, 46, 45 і 44 до н.е), диктатор (49, 48—47 і 46—44 до н. е.), великий понтифік (з 63 до н. е.). Один із найвидатніших полководців античності. Докірнно змінив політично-суспільний і культурний ландшафт стародавнього Середземномор'я і Західної Європи. Представник римського патриціанського роду Юліїв. Народився у Римі, Римська республіка. Послідовно домігся всіх ординарних римських посад. Заробив собі ім'я на боротьбі з консервативними сенаторами оптиматами. Організував перший тріумвірат разом із Помпеєм і Крассом (60 до н. е.). Більше восьми років провів у Галльській війні (з 58 до н. е.), приєднавши до республіки Галлію, західний берег Рейну і частину Британії. Розпочав громадянську війну (49—45 до н. е.) через протистояння з Сенатом. Розбив опозицію на чолі з Помпеєм в Італії, Іспанії (двічі), Греції та Африці, а також розгромив війська їхніх союзників у Єгипті та Понті. Після перемоги став диктатором. Прийняв почесний титул «імператора», що став частиною його імені, однак відмовився від влади стародавніх римських царів. Провів ряд важливих реформ. Убитий в Римі сенаторами-заколотниками на чолі з Брутом. Його племінник Октавіан Август отримав за заповітом більшу частину спадщини і згодом став першим римським імператором.До Цезаря по-різному ставилися при житті, і ця традиція збереглася в Римській імперії: його ім'я всіляко відбілювали прихильники правителів, а опозиціонери вихваляли його жертв і змовників. Дуже популярною була особистість Цезаря в Середні століття і в Новий час. Крім політичної і військової діяльності, Цезар відомий і як літератор. Завдяки та ясності стилю, його твори вважаються класикою давньоримської літератури і використовуються при навчанні латинської мови. До імені Юлія Цезаря відносять титули кайзер і цар, а також назва сьомого місяця року (українською — липня) в багатьох європейських мовах.

Объяснение:

ОбъяснВ 681 г. тюркское племя болгар вторглось на Балканы, объединив славян, проживавших по обе стороны Дуная. Новое государство оказалось в орбите влияния Византии. В 1014 г. византийский император Василий II разгромил Болгарское царство и присоединил царство его к империи. Лишь к концу XII в. Болгария вновь обрела независимость. Это стало началом Второго Болгарского царства. После распада Великой Моравии новым центром объединения западных славян станут поселения чехов на берегу Влатвы. В 1085 г. Вратислав II получил от императора Священной Римской империи титул короля. В XII в. этот титул стал наследственным. Центром объединения Польши стали поселения вокруг города Гнездо. Вскоре новое государственное образование контролировало территорию между Одером и Вислой. (Учитель демонстрирует слайды).ение:

1..План реконструкції був розроблений на зустрічі європейських країн влітку 1947 р. Він запропонував таку ж до СРСР та його супутникам, але її було відхилено Сталіним та за його вказівкою урядами Польщі та Чехословаччини , які були за брати участь у плані та висловили первинне прийняття приєднатися до нього

2.З офіційним оголошенням стану війни Центральним державам, Сполучені Штати мобілізувати більш 4 000 000 військовослужбовців, й втратили з різних обставин близько 110 тисяч чоловік, зокрема 43 000 через пандемією грипу «іспанки»

3.Проспериті — термін, що використовується в західному світі для опису культурної епохи 1920-х років. Ця назва підкреслює соціальний, мистецький та культурний динамізм епохи.

4.січень 1920 р. - набрала чинності поправка до Конституції США, за якою вводився «сухий закон», що забороняв виготовлення і продаж горілчаних напоїв на всій території США;

1920 р. - надання виборчих прав жінкам, вступ у дію 19 поправки до Конституції.

5.«Велика Депресія» найпомітнішою була у США. Вона тривала з жовтня 1929 р. до 1933 р. Настала відразу після періоду «нової ери» в історії США, яка була характерною значними економічними успіхами. Основною причиною «Великої Депресії» називають кризу перевиробництва.