: Чем отличаются реестровые казаки от голытьбы. Почему на Украине в конце 16 века получила рас униатская церковь. 2) Назовите основные итоги Переяславской Рады 1654 года. Какое значение имело присоединение Украины к России? 3) Составить таблицу Восстание Богдана Хмельницкого Период Дата Событие Итог Повсюду на Украине насаждалась польская администрация. Она грубо попирала национальное достоинство народа, оскорбляя его религиозные верования, культуру, обычаи. Польские шляхтичи наводнили Украину. В 1588 г. был введен так называемый «земельный кадастр», закреплявший право собственности на землю за шляхтой. На Украине образовались огромные владения польских магнатов. Магнаты захватывали земле вместе с проживавшими на них людьми. Восстания начались после смерти лояльного по отношению к православному населению короля Владислава IV. Власть должна была перейти к его брату Яну Казимиру, который находился под влиянием иезуитов – ожидалось, что с его восшествием начнутся гонения на православное население. - Что же в конце концов произойдет, если долгое время угнетать население?

XI ст. в економічному житті Західної Європи почався період урбанізації - відродження римських міст (Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон, Бонн) і утворення нових (Гамбург, Любек, Лейпціг, Магдебург), посилення їх господарського зна­чення. Головною причиною цього було економічне піднесення, руйнування натурально-господарських форм виробництва. Вотчинне ремесло вичерпало себе, феодальний маєток не міг розвивати своїх промислових проблем. Успіхи сільського гос­подарства зробили можливим існування населення, яке могло не займатися сільським господарством. Вотчинні ремісники переводились на оброк. Вони йшли з маєтків і селилися на перехрестях доріг, у торгових містечках, біля стін замків і мо­настирів. Поступово ці поселення перетворювались в міста.

Крім старих римських центрів, середньовічні торгово-про­мислові міста перебували під владою феодалів, які були заці­кавлені в їх виникненні на своїх землях, оскільки міста і по­датки з них приносили немалі прибутки. Система феодальної земельної власності міцно прив'язувала торгово-промислові центри до землевласника, а самі міста певною мірою повторю­вали структуру феодального маєтку. Значну частину території

міста займав замок з господарськими і громадськими будівля­ми. Феодал постійно жив у місті. При ньому перебувала знач­на кількість воїнів і слуг, яким роздавали земельні ділянки. Решта землі, як правило, належала церкві. Феодал ставився до міських жителів як до сільських ремісників, котрі пересе­лилися в місто. Тому вони відбували всі феодальні повинності. В дещо кращому становищі були купці, хоч також виконували повинності.

На феодалові лежали нові обов'язки. Він повинен був за­хищати місто, його жителів від зазіхань інших сеньйорів або зовнішніх ворогів. У X ст. це було нелегко. Набіги норманів, арабів, угорців спустошували землі Європи. Лише добре укріплене місто могло протистояти загарбникам. У XI ст. зов­нішня небезпека майже повністю зникає і феодали втрачають своє значення захисників міст. Таке становище надзвичайно загострило суперечності між міщанами і феодалами. У краї­нах Заходу вони вирішувалися протягом XI - XIIIст. у ході так званих комунальних революцій. В Італії великі торго­вельні міста добилися повного визволення вже в XI ст. Дещо пізніше на шлях боротьби за визволення стали міста Північної Франції і Німеччини. В XII - XIII ст. у багатьох містах За­хідної Європи утворилося чимало міст-комун або міських рес­публік, що цілком звільнилися від сеньйорів і отримали по­вне самоврядування. До відання міст переходили управління й суд, збирання податків, військова повинність, догляд за міською торгівлею тощо. Серед таких республік особливо виділялися італійські міста, насамперед Венеція, Генуя і Фло­ренція, які захопили багато земель і стали великими купець­кими державами.

Там, де феодали зберігали свою могутність, боротьба міст набувала надзвичайної гостроти й тривала іноді впродовж де­сятиріч. Далеко не всім містам Західної Європи вдалося звільнитися з-під руки феодалів. Більшість міст певною мірою залишалася їм підвладною і в кращому разі діставала грамоту, що визначала розмір виплат сеньйору і гарантувала громадя­нам особисту свободу. Такі міста називалися "вільними міста­ми". Вони ніколи не досягали прав міста-комуни; управління й суд там залишалися в руках сеньйора, проте права та обо­в'язки їхніх представників — так зване "прево"- точно визна­чалися, щоб уберегти міське населення від зловживань.

У XIII ст. сформувалося феодальне міське "магдебурзьке право", яке встановлювало порядок виборів і функції органів

міського самоврядування, суду, купецьких об'єднань, цехів, ре­гулювало питання торгівлі, опіки, успадкування тощо.

Економічно розвинуті міста Англії, Франції та Німеччи­ни в XI - XII ст. досягли значного розвитку. Зросло міське населення, розвиваються ремесла і торгівля. Панівне місце посідає виробництво вовняних тканин, збут яких забезпечу­вав піднесення ремесла і торгівлі. Збагачуються купці, поси­люється їх вплив.

У XII — XIII ст. у містах сформувалися ремісничі об'єднан­ня — цехи. Середньовічний цех співзвучний із сучасним тільки за назвою. У ті часи він створювався за професійними ознаками (шевський, ковальський, кравецький, ювелірний та ін.). Цехи складалися з майстерень певного профілю. Кожний цех мав свій статут — цей документ узаконював і регламентував не тільки виробничий і духовний, а й моральний іб життя ремісничо­го колективу. В них було записано, зокрема, таке: у майстернях 

1) г

2) г

3) б

4) в

5) б

6) в

7) в

8) б

9) в

10) б

11) в

12) б

13) б

14) в

15) неповиновение власти, вооружённые восстания, декларирования новой государственности в Европейских странах

Италия, Франция, Германия, Дания, Шлезвиг, Швейцария, Швеция, Великая Польша, Румынское княжество, Российская империя.

16) Наполеон: Французский император, гениальный полководец. Родился в семье мелкопоместного дворянина. В 1785 г. в чине поручика окончил Парижскую военную школу, служил в полку в Южной Франции. Был произведен в капитаны и направлен в войска, осаждавшие Тулон, захваченный англичанами. Благодаря плану, разработанному Наполеоном, англичанам пришлось покинуть город. Тулон пал, а сам Наполеон, которому было всего 24 года, был сразу же произведен в бригадные генералы. В 1795 г. решительно подавил монархистский мятеж в Париже, после чего был назначен главнокомандующим армией в Италии, где проявил свое мастерство, разгромив австрийские и итальянские войска. В 1799 г. по пути в Италию произвел военный переворот в Париже, став одним из трех консулов Франции. В 1804 г. стал императором Франции.

Королева Виктория: Alexandrina Victoria; 24 мая 1819, Кенсингтон — 22 января 1901, Осборн-хаус, Юго-Восточная Англия) — королева Соединённого королевства Великобритании и Ирландии с 20 июня 1837 года и до смерти. Императрица Индии с 1 мая 1876 года (провозглашение в Индии — 1 января 1877 года).

Луи Филипп: Louis-Philippe Ier; 6 октября 1773, Париж — 26 августа 1850, Клермонт, графство Суррей, близ Виндзора) — лейтенант-генерал королевства с 31 июля по 9 августа 1830 года, король французов с 9 августа 1830 по 24 февраля 1848 года, получил прозвища «король-гражданин» («le Roi-Citoyen») и «король-буржуа» («le Roi Bourgeois»