Установить хронологичну послидовнисть подий (А) підписання слободищенського тракту , (Б) обрання гетьманом И .Брюховецького , (В) пидпысання Переяславських статей, (Г) пидписання Московських статей

1.В 2.А 3.Г 4.Б

В(17 октября 1659 года)

А( 17 октября 1660 года)

Б( ‎22 июня  ‎1663 года)

Г( 11 октября 1665 года)

ответ: Якщо, щось не так вибач.

Це події першого хрестового походу.

Объяснение:

Першими в похід вирушили численні бідні городяни й селяни з Франції і Західної Німеччини. Вони об'єдналися у 5 - 6 загонів, що налічували 60 - 70 тис. осіб. Погано озброєні і без запасів їжі, вони займалися дорогою жебрацтвом і грабежем.

Бідняки дісталися Константинополя і візантійський імператор поспішив перепра­вити пі загони до Малої Азії, які в основному там загинули від турків-сельджуків.

Слідом за бідняками вирушили загони рицарів під керівництвом багатих феодалів ч Франції. Італії, Німеччини. Похід здійснювали в напрямі столиці Візантії, звідки пере­правилися в Малу Азію, де у вирішальній битві розбили турків-сельджуків. у 1099 р. пі­дійшли до Єрусалима, обложили його і віяли штурмом, вчинили жахливу різанину та по­гром.

Хрестоносці завоювали все східне узбережжя Середземномор'я, забудували ці території феодальними замками, заснували свої держави:

графство Елеське — у Північній Месопотамії;

Антіохське князівство — в Північній Сирії;

графство Триполітанське — на Сірійському узбережжі;

Єрусалимське королівство — в Південній Сирії та Палестині.

А це четвертий , основні події

Був організований римським папою Інокентієм Ш. Він мав на мсті підпорядкування православної церкви і ліквідацію патріаршества у Константинополі.

Хрестоносці вирушили в похід морем, найнявши кораблі у Венеції. Вони штурмом оволоділи Константинополем і пограбували місто (1204 р.). На території Візантії заснували Латинську імперію (проіснувала до 1261 р.

Після падіння Константинополя рух хре­стоносців пішов на спад.

У 1,212 р. Інокентій ГІГ оголосив про те, що Єрусалим можуть звільнити лише діти, ос­кільки вони не обтяжені гріхами. Багато ді­тей померло в дорозі від холоду і голоду.

У Марселі зібралося майже 10 тис. дітей з усіх областей Франції, яких судновласники почали перевозити на Схід. В Александрії Єгипетській більшість дітей було продано в рабство до турків. Така сама доля спіткала і німецьких дітей. Турки стали комплектувати з хлопчиків загони яничар, а дівчат продавали в гареми емірів.

Однак, найголовнішою прикметою економіки давньогрецьких міст-колоній було господарське посередництво між античною цивілізацією та варварським світом, яке реалізовувалося не тільки шляхом торговельного обміну, а й через запозичення елементів матеріальної культури, технології ремісництва та землеробства. Так, два світи стародавньої історії – античний та варварський вступили у тісні взаємини.

Окрім цього доцільного, зумовленого господарськими потребами посередництва, велику роль відігравало посередництво культурне, яке не обмежувалося власне регіоном Північного Причорномор’я, а поширювалося на величезну територію варварського світу Південно-Східної Європи. З Ольвії, Боспору та інших причорноморських міст і материкової Греції до кочівників надходили багато оздоблені ремісничі вироби, у тому числі бронзові дзеркала, золоті прикраси, предмети повсякденного ужитку та ін.