Опишите одну из достопримечательностей культуры второй половины ХIV-ХV вв.​

Архитектура второй половины XIV-XV веков.
Появляются первые белокаменные храмы.
Во второй половине XIV в. строятся первые каменные стены Кремля на треугольном в плане холме при впадении Неглиной в Москву-реку. По совету Софьи Палеолог приглашались мастера из Италии. Цель этого - отобразить мощь и славу русского государства. Итальянец Аристотель Фиорованти съездил во Владимир, осмотрел Успенский и Дмитриевский соборы. Он удачно сумел объединить традиции русского и итальянского зодчества. В 1479 году удачно завершил возведения главного храма русского государства - Успенского собора Кремля. Вслед за этим была построена гранитовая палата для приема иностранных посольств.

1) Белокаменный кремль при Дмитрии ДОнском

2) Успенский собор московского кремля

3) Троицкий собор троице-сергиевой лавры собор Андроникова монастыря

6) Успенский собор кирилло-белозерского монастыря

Відповідь:

Селяни, шляхта, кріпаки, громада, кріпосне право, панщина, урок, дворян-поміщик, хата, ярмарок, базар, місячина, пайок, інвентарна реформа, грошова рента, експлуатація.

Пояснення:

Селяни – соціальний клас, який переважно займається сільським господарством. Селяни відігравали надзвичайно важливу роль в історії України. Вони не тільки становили переважну більшість українського населення до 1930-х років, але й сприяли збереженню та розвитку української культури. Однією з особливостей селян як соціального стабільність їхнього життя та консервативне ставлення до традицій, мови та віри. Ця особливість селян та їхнього культурного життя була особливо важливою для української нації, яку підкорили потужні сусіди. Селяни послужили головним джерелом для відродження у ХІХ столітті, коли українська літературна мова була реконструйована на основі селянського просторіччя, а традиції сільського життя видобувалися для складових національної культури.

Селяни були двох типів: державні та кріпосні. У першій половині ХІХ століття кріпаки були найбільш пригніченим класом у Російській імперії. Хоча селянська громада обирала своїх старшин, які мали справу з приставом та землевласником, шляхетський поміщик мав право судити кріпаків, висилати їх до Сибіру, відправляти їх до війська та піддавати тілесним покаранням. Вони не могли одружитися без його дозволу, він міг продати цілу родину кріпаків або окремих членів сім'ї, і він встановив обсяг роботи, яку кріпак зобов'язаний був виконати. Павло I обмежив зобов’язання панщини на три дні на тиждень і заборонив продаж кріпаків без землі в Україні. Кріпосне право було скасовано в Російській імперії в 1861 році.

Одной из важнейших составляющих казахстанской модели государственного управления является роль лидера. Несомненно, что на возрождение казахстанской государственности, общественно-политическую и социально-экономическую жизнь страны в целом оказывает влияние Первый Президент Республики Казахстан Н.А Назарбаев. В связи с этим особую актуальность приобретает проблема теоретического осмысления исторической роли Президента как основателя независимого государства.

Биография Президента Республики Казахстан неотделима от современной истории страны и народа. Проводимая им политика стала эффективным инструментом избавления Казахстана от рецидивов советского основой созидания казахстанской модели государственности. Став Президентом республики в апреле 1990 года, Нурсултан Назарбаев взял на себя огромную ответственность за республику и ее граждан. Он стал генератором идей, модератором сложных и важных для общества и государства процессов. Поворотным моментом в современной истории Казахстана явилось обретение независимости в результате распада СССР. На политической карте мира в 1991 году появилось новое государство – Республика Казахстан.