1.На яких українських землях у міжвоєнні роки уряд здійснював політику, схарактеризовану в уривку з джерел? «Ухвалений сеймом ще в липні 1919 р. земельний закон передбачав створення сильних, придатних для інтенсивного виробництва селянських господарств, що ґрунтувалися на приватній власності. Держава зобов’язувалася скуповувати поміщицькі землі, ділити їх на дрібні ділянки (парцели) й продавати через банк бажаючим. Однак у 1920 р. сейм затвердив закони, які значною мірою спрямували аграрну реформу в бік планомірної колонізації кресів польськими військовими й цивільними осадниками». 1 Північна Буковина 2 Східна Галичина 3 Західне Полісся 4 Східна Брацлавщина 5 Західна Волинь 6 Північна Бессарабія 2. Про які українські землі міжвоєнного періоду йдеться? «Правлячі кола країни обрали шлях насильницької румунізації нерумунського населення приєднаних територій. Закривалися українські школи й культурно-освітні установи, людей переслідували за користування українською мовою. Назви населених пунктів були румунізовані. У 1936 р. з’явився спеціальний циркуляр, яким заборонялося вживати історичні назви в офіційних документах і в пресі. Навіть прізвища румунізувалися…» 1 Північна Буковина 2 Східна Галичина 3 Південна Бессарабія 4 Північна Бессарабія 5 Західне Поділля 6 Закарпаття 7 Східне Поділля

3) західне полісся

Объяснение:

Відповідь:

Пояснення:

Японія в 20-30-ті роки 20 століття. Реферат

Наслідки Першої світової війни були вигідні для Японії: за 1914-1919 рр. обсяг національного продукту зріс у 5 разів - з 13 до 65 млрд. єн; зовнішня торгівля завойовувала усе нові ринки в Азії

Не втручаючись у війну, Японія нарощувала військову могутність, насамперед флот. Мілітаризація країни призвела до погіршення життя народу. 1918 р. в Японії відбулися стихійні повстання проти спекулятивного зростання цін на рис - так звані "рисові бунти", що охопили майже всю країну. В подальшому в Японії відбувалися численні страйки, в яких брали участь сотні тисяч робітників.

У 1920-1921 рр. Японію охопила економічна криза, яка ускладнювалася цілковитою залежністю країни від зовнішніх ринків. Погіршення становища японських трудящих сприяло піднесенню загальнодемократичного руху, активізації політичних сил лівої орієнтації. 1920 р. була створена Соціалістична ліга, що об'єднувала анархістів, комуністів, соціалістів. 1922 р. виникла Комуністична партія Японії (КПЯ).

Згідно з Версальським договором до Японії відійшли колишні німецькі володіння в Китаї і на Тихому океані. Однак Вашингтонська конференція змусила Японію відмовитися від претензій на Китай і вивести її війська з китайської території. 1918 р. Японія, висадивши свої війська у Владивостоці, взяла участь в інтервенції проти Радянської Росії. Вона окупувала Приморський край і надала до Колчаку і уряду отамана Семенова. Після низки невдач Японія змушена була в 1922 р. вивести свої війська з Приморського краю.

У 20-ті рр. в політичному житті Японії переважають мілітаризм і експансіоністські настрої. За підтримки войовничих кіл у 1927 р. до влади прийшов кабінет генерала Танаки. У меморандумі імператору прем'єр-міністр Танака сформулював програму територіальних загарбань на Далекому Сході і підриву могутності США в Тихому океані. 1931 р., Японія розпочала окупацію китайської провінції Маньчжурії. За кілька тижнів японці захопили увесь Північно-Східний Китай. Оголосивши про створення на території Маньчжурії маріонеткової держави Маньчжоу-го, Японія фактично перетворила цей економічно розвинутий район у свою колонію.

Японські мілітаристи, зокрема так звані "молоді офіцери", двічі - у 1932 і 1936 роках - робили спробу здійснити державний переворот і захопити владу. Щоб розв'язати собі руки, в 1932 р. Японія вийшла із Ліги Націй, а в 1934 р. відмовилася від Вашингтонської угоди про обмеження морських озброєнь. Японська вояччина вимагала розпочати війну проти Китаю і СРСР. 1936 р. уряд Японії уклав з гітлерівською Німеччиною "Антикомінтернівський пакт".

1937 р., скориставшись інцидентом між японськими і китайськими солдатами поблизу Пекіна, Японія розпочала широкомасштабну війну проти Китаю, яка тривала понад 8 років. На початку 1938 р. Японія заявила протест проти радянських поставок зброї та військової техніки Китаю.

Між Японією і СРСР виникали численні інциденти. Найсерйозніший із них - збройний конфлікт біля озера Хасан у 1938 р. Весною 1939 р. стався новий збройний конфлікт на кордоні Монголії та Маньчжурії в районі річки Халхин-Гол. Воєнні дії тривали до Другої світової війни. У вересні 1939 р. Японія і СРСР уклали перемир'я.

Национальные проблемы приобрели с (90-х гг.) относительную самостоятельность, нередко становятся самодовлеющими, начинают влиять на социально-политические, экономические, демографические, культурные процессы, происходящие в регионах (иными словами банкротство или воровство бюджета).

Объяснение:

Комплекс политических и организационных мер, проводимых властями России в отношении народов разных национальностей (национальных меньшинств), проживающих на её территории.

Особенности:

1) Развал страны (кризис)

2) Воровство денег государства (бюджета)

3) Несогласованные репрессии (митинг)