Французское общество состояло из 3 сословий 1) , которое служило 2) служит 3) своим . и т.д

Зі слів моєї прабабусі, яка розповідала моїй мамі, дідуся та прадідуся Петра Гавриловича, то було не життя, а жахіття. На превеликий жаль, моя прабабуся вже померла, а прадід Петро Гаврилович мені розповідав, що сам згадував, а що зі слів своєї матері. Він народився 26 вересня 1938 року, ще в нього була старша сестра. Жили вони в Закарпатській області. На початок війни йому було мало років. Коли оголосили тривогу він не пам’ятає, бо був ще малий. Але зі слів своєї сестри і мами він розповів: «Було це наприкінці червня 1941 року. Мама дуже злякалась взяла мене і сестру побігла швиденько до погреба. Залишивши нас за діжкою, вибігла прихопити теплі речі і щось поїсти. Мого батька вже приблизно через годину забрали на фронт». Не знаю, чи то сльози радості, що ми живемо в мирі, чи то сльози жахливих спогадів з життя його родини.

Ще його мама розповідала, що ли в погребі майже тиждень. Було дуже страшно.Вони з сестрою майже постійно плакали. Особливо, коли лунали вибухи. Через те, що він малим був, не може розповісти багато подробиць. Але війна в нього забрала не тільки батьків, а й дідів, дядьків. Ця війна була найжахливішою складовою частиною у другій світовій війні, вирішувалася доля не лише народів Радянського Союзу, всієї Європи, а й всього світу.

У Велику Вітчизняну війну загинуло понад 30 млн. осіб, майже 10 млн. із них українців, 5,5 млн військовополонених загинули у німецьких концтаборах, померли від холоду, голоду і катувань. День Перемоги радянського народу над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні був і залишається одним із найбільш шанованих свят у країнах колишнього Радянського Союзу.

В результате проведении реформы начал активно развиваться капиталистический уклад не только в России, но и на Смоленщине тоже. Сельское хозяйство активно развивалось в производстве товаров; промышленность проходила стадию переворота; большое количество рабочей силы уже превратилась в наемный труд. Реформа подорвала все основные устои как крепостнического, так и натурального укладов. Следовательно, историческое значение реформы состояло в замене эксплуатации и в подрыве тем самым основ барщинного хозяйства. Реформа представляла определенный шаг в направлении к капитализму. Реформа получилась не такой, о какой мечтали Кавелин, Герцен и Чернышевский. Построенная на тяжелых компромиссах, она учитывала интересы помещиков гораздо более чем крестьян. Земли у крестьян стало меньше, чем было до реформы. Крестьяне должны были платить помещику оброк, либо отрабатывать барщину. Выкупные платежи, которое правительство в течении многих лет выкачивало из деревни, забирали все накопления в крестьянском хозяйстве, мешали ему перестроиться и при к рыночной экономике, удерживали русскую деревню в состоянии нищеты. Не то чтобы на «пятьсот лет», а всего лишь примерно на двадцать хватало ее положительного заряда. Крестьянская реформа 1861 года имела огромное историческое значение. Она открыла перед Российской Империей новые перспективы, создав возможность для широкого развития рыночных отношений. Страна уверенно вступила на путь капиталистического развития. После реформы от 19 февраля 1861 года, помещичьи крестьяне перестали считаться собственностью. Отныне их нельзя было продавать, дарить, покупать, переселять по произволу владельца. Правительство объявило бывших крепостных «свободными сельскими обывателями», присвоило им гражданские права - свободу вступления в брак, право самостоятельного заключения договоров и ведения судебных дел, приобретение недвижимого имущества на свое имя.