Причини виникнення Християнства.

Християнство є однією з трьох світових релігій. У християнстві розрізняють три основні напрями: православ'я, католицизм та протестантизм. Головним об'єктом вшанування християн є Ісус Христос, якого більшість християнських релігій вважає водночас і Богом, і людиною, а дехто лише Богом або тільки божественним посланцем.

Християнство виникло у І ст. н. е. як відгалуження іудаїзму, від якого воно успадкувало, насамперед, визнання Старого Заповіту (в іудеїв він має назву Танах) - найдавнішої частини Біблії. Зі Старого Заповіту було запозичено чимало сюжетів з біографії Ісуса Христа. Навіть найважливіша частина імені нового Бога - Христос - є перекладом грецькою мовою іудейського релігійного терміна "месія" (буквально - "помазаник", у перекладі - "посланець Божий", "рятівник людей").

З іудаїзму християнство запозичило вчення про єдиного Бога, пришестя месії, створення світу за шість днів, кінець світу.

Великий вплив на християнство мало вчення кумранської громади - іудейської релігійної секти, одним із районів діяльності якої було давнє місто Кумран. Кумраніти по-своєму розвивали вчення про месію. Зокрема вони вважали, що месія є людиною, його перше пришестя, під час якого він постраждав за людей, уже відбулося і тепер слід чекати другого пришестя, з яким пов'язаний кінець світу.

Значний вплив на християнство мали також ідеї Філона та Сенеки. Александрійський філософ Філон вважав, що людина гріховна від народження, а врятувати душу вона може аскетизмом і стражданням. Він розробив учення про Логос, яке розвивало погляди іудейської релігії щодо месії. Філон учив, що месія має ім'я Логос (з грец. - слово), що месія сам є Богом. Християни прийняли ідеї Філона про природжену гріховність людей, аскетизм і страждання як шлях до врятування душі. У римлянина Сенеки християни запозичили етичні ідеї рівності людей перед Богом, урятування душі як мету життя, презирство до земного життя, любов до ворогів, покірність долі.

Багатий матеріал для творців християнської ідеології дали культи східних богів: Осіріса (Єгипет), Мітри (Персія), Адоніса (Фінікія), Аттіса (Фрігія), Будди (Індія) та ін. У перші два століття нашої ери вплив різних східних релігій на широкі верстви населення Римської імперії був надзвичайно великим. Оскільки міфи про східних богів виникли значно раніше, ніж християнство, вони були одним із найважливіших джерел біографії Христа.

Объяснение:

Тяжела стала жизнь обычного крестьянина, когда на Руси воцарилось Ордынское владычество.Обложили нас непосильными налогами , да и день сбора дани мы ждём со страхом,т.к сопровождаются они грабежом и насилием.Нередко людей и в рабство забирают.Старым тяжело,а молодым ещё тяжелее,т.к забирают их в ордынскую армию.Не завидно живётся и князьям нашим.Приходится ездить им на поклон в золотую орду и терпеть унижения там,а нередко и смертью заканчиваются визиты эти.Нищета , голод и разруха царит в Половецкой степи,Крыму,Приуралье,Западной Сибири и в части Средней Азии.

1. Охарактеризуйте условия жизни крестьянской бедноты и рабочих во второй половине ХІХ в.

Большинство крестьянских семей жило в нужде. Непосильные выкупные платежи поглощали 2/3 крестьянского дохода. Чтобы рассчитаться с налогами, крестьяне были вынуждены сразу после уборки - в сезон самых низких цен - продавать свой урожай. Позже, зимой или весной, им приходилось брать денежные и натуральные займы у помещика и отправляться на заработки на тяжелую и низкооплачиваемую работу.

Хаты у них были курными, с земляным или глинобитным полом. В хлеб часто подмешивали мякину, льняной жмых, картофель, желуди. Медицинская была почти недоступной. Из-за нехватки школ даже в конце XIX в. только каждый пятый крестьянин Беларуси был грамотным. Крестьяне хоть и получили личную свободу, но были существенно ограничены в правах по сравнению с другими сословиями.

Положение рабочих и условия их жизни были тяжёлыми, особенно после отмены крепостного права, когда промышленность получила огромное количество неквалифицированной рабочей силы из числа бедного безземельного крестьянства. Найти работу на фабричнозаводских и мелкокапиталистических предприятиях было очень сложно. Рынок рабочей силы в белорусских городах и поселках был переполнен еврейской беднотой, поэтому выходцы из села практически не могли пробиться в города. В конце XIX в. 1,5 млн трудо выходцев из деревни искали возможность заработать, чтобы прокормиться, в городах, на строительстве дорог, сельскохозяйственных работах. Белорусы искали лучшей доли и за пределами своего края - в Петербурге, Одессе, Москве.

Мизерная заработная плата не обеспечивала минимальных жизненных потребностей.