Чи існувала в Римі рівність перед законом?

Принцип рівності передбачає чотири основні аспекти, які суттєво відрізняються один від одного, хоча і не є незалежними:

Рівна повага в межах певної схеми процесу ухвалення постанов — вимога виявляти рівну повагу до думки кожного;

Об'єктивне ставлення — вимога однакового розгляду однакових випадків.

Рівність розподілу — вимога отримання кожним рівної частки певного блага;

Рівність результату — вимога, згідно з якою індивіди після процедури розподілу повинні опинитися в однакових умовах.

Принцип рівності являє собою діалектичне поєднання концепцій формальної і фактичної (реальної) рівності. Саме це дозволяє забезпечити у праві чесну (справедливу) рівність можливостей як провідну сучасну інтерпретацію ідеї рівності.

Принцип правової рівності може бути описаний за до формули «диференційована рівність з можливостями позитивних дій». Вона виводиться із того, що:

-усі, хто знаходиться в однаковому становищі, мають рівні права, свободи та обов'язки і є рівними перед законом і судом,

але права, свободи та обов'язки є різними, коли право враховує розумні й об'єктивні відмінності між особами або створює тимчасові сприятливі умови для певної категорії осіб з метою компенсації існуючої фактичної нерівності.

Объяснение:

Князь Володимир встиг зробити дуже багато для зміцнення держави, посилення князівської влади та підняття її авторитету. На початок XI ст. Давньоруська держава простягалась на півночі до берегів Фінської затоки і Ладозького озера (озера Нево); на заході - середньої течії Західного Бугу, міст Дорогочин-Бересте-Червен-Перемишль і далі по середній течії Південного Бугу; на півдні - збудованих Володимиром оборонних споруд, міст і фортець на кордоні з печенігами; а на сході і північному сході - верхів'їв Дону, Сейму, Сули та межиріччя Оки, Клязьми й Волги. Укладення договорів з польськими королями забезпечували спокій на заході (в тому числі у прилучених до Києва "червенських міст"), спорудження захисних рубежів на півдні відчутно гальмувало руйнівний натиск неспокійних південного і південно-східного степів.

Фактически, библейские сказания затрагивают морально-этические проблемы человека: не убивать, не врать, не воровать, не лениться, не быть алчным, не быть тщеславным  и не быть гордецом. С другой стороны в Библии существует огромное количество "не состыковок" с ее основными принципами, пример:  Моисей убивает египтянина, убедившись что никто не смотрит. Исход 2:11-12, или пророк Елисей, который наслал на детей разъяренных медведиц, которые смеялись над ним -  «вышли две медведицы из леса и растерзали из них сорок два ребёнка».