Заняття давніх словян очень надо ів ​

Объяснение:Всі джерела однозначно свідчать, що основним заняттям давніх слов’ян було землеробство,основні заняття давніх слов’ян, пов’язані з вирощуванням сільськогосподарських культур,Підсічно-вогневе землеробство,Пашенна форма землеробства,Скотарство

. Рибальство Бджільництво  

Землеробство, скотарство, полювання, рибальство і бортництво доповнювалися також ремеслами, які виникли практично одночасно з ними. Такі заняття давніх слов’ян, як гончарство, різьблення по каменю і дереву, обробка заліза, розвивалися паралельно з іншими. Всі разом вони сформували унікальну культуру молодої держави.

РУП(Революційна українська партія)

1900Міхновськийсамостійність держави

Розділилась на:

УНП(Українська народна партія)

1902Міхновськийсамостійність держави

"Спілка"(Українська соціал-демократична спілка)

1904Меленевськийавтономія

УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія)

1905Винниченко, Петлюраавтономія

УДП(Українська демократична партія)

1904Чикаленкоавтономія

УРП(Українська радикальна партія)

1904Єфремов, Грінченкоавтономія

УДП і УРП об'єднались у УДРП(Українську Демократично-Радикальну партію) в 1905 році, за мету ставили автономію.

Факти, які свідчать про піднесення національного руху в 1905-1907 рр. в Україні:

1903 р. у Києві з'явився часопис "Вісник української київської студентської громади", у Житомирі вийшов часопис "Мысль", який видавали учні Волинської духовної семінарії. Друкований орган РСДРП "Искра" лише протягом 1903 р. надрукував 93 кореспонденції, присвячені Києву і Київській губернії". Члени РСДРП організували видання російською мовою "Киевского социал-демократического листка". Засновувалися перші українські суспільно-політичні журнали:«Дзвін», «Українська хата», «Посів», «Село», «Рідний край».Товариство "Просвіта" відкривало бібліотеки, друкарні, книгарні, народні театри, кінотеатри, музеї. Деякі діячі товариств, починаючи з 1860-х рр., представляли інтереси українського народу в Галицькому крайовому сеймі та австрійському парламенті. Парламентські представництва за участю членів «Просвіти» в 1860—80-х рр. відстоювали надання дотацій на видавництво, забезпечення окремих видів економічної діяльності, навчання українською мовою, відкриття українських гімназій, заснування кафедри української історії у Львівському університеті, згодом — українського університету у Львові. У 1880—90-х рр. діячі «Просвіти» активізували парламентську діяльність, участь у маніфестаціях, національних святах, вічах, стали засновниками перших політичних партій.Причинами виникнення партій є необхідність захисту соціально-класових, національних, а нерідко й племінних, релігійних, регіональних інтересів, а також цілі, пов'язані з виборчою боротьбою.

РУП(Революційна українська партія)

1900Міхновськийсамостійність держави

Розділилась на:

УНП(Українська народна партія)

1902Міхновськийсамостійність держави

"Спілка"(Українська соціал-демократична спілка)

1904Меленевськийавтономія

УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія)

1905Винниченко, Петлюраавтономія

УДП(Українська демократична партія)

1904Чикаленкоавтономія

УРП(Українська радикальна партія)

1904Єфремов, Грінченкоавтономія

УДП і УРП об'єднались у УДРП(Українську Демократично-Радикальну партію) в 1905 році, за мету ставили автономію.

Факти, які свідчать про піднесення національного руху в 1905-1907 рр. в Україні:

1903 р. у Києві з'явився часопис "Вісник української київської студентської громади", у Житомирі вийшов часопис "Мысль", який видавали учні Волинської духовної семінарії. Друкований орган РСДРП "Искра" лише протягом 1903 р. надрукував 93 кореспонденції, присвячені Києву і Київській губернії". Члени РСДРП організували видання російською мовою "Киевского социал-демократического листка". Засновувалися перші українські суспільно-політичні журнали:«Дзвін», «Українська хата», «Посів», «Село», «Рідний край».Товариство "Просвіта" відкривало бібліотеки, друкарні, книгарні, народні театри, кінотеатри, музеї. Деякі діячі товариств, починаючи з 1860-х рр., представляли інтереси українського народу в Галицькому крайовому сеймі та австрійському парламенті. Парламентські представництва за участю членів «Просвіти» в 1860—80-х рр. відстоювали надання дотацій на видавництво, забезпечення окремих видів економічної діяльності, навчання українською мовою, відкриття українських гімназій, заснування кафедри української історії у Львівському університеті, згодом — українського університету у Львові. У 1880—90-х рр. діячі «Просвіти» активізували парламентську діяльність, участь у маніфестаціях, національних святах, вічах, стали засновниками перших політичних партій.Причинами виникнення партій є необхідність захисту соціально-класових, національних, а нерідко й племінних, релігійних, регіональних інтересів, а також цілі, пов'язані з виборчою боротьбою.