Яка роль И. Франка в розвитку політичної думки на західноукраїнських землях

Іван Якович Франко (1856-1916) — письменник, поет, політичний і громадський діяч. У 1875 р. закінчив Дрогобицьку гімназію, навчався у Львівському, Чернівецькому та Віденському університетах. З 1894 р. очолював філологічну секцію, а з 1898 р. також етнографічну комісію НТШ, редагував "Літературно-науковий вісник". Стояв біля витоків Української радикальної партії. Свої твори почав друкувати з початку 70-х років. Залишив значну поетичну, прозову, публіцистичну спадщину.

У політичному русі і розвитку суспільно-політичної думки Галичини та всієї України відіграв важливу роль.

Тривалий час І.Франко перебував під ідейним впливом Драгоманова, проводячи федеративні принципи в теорію та практику соціалістичного руху в Галичині. Він навіть противився гаслу політичної самостійності України, стверджуючи, що це вигідно панівним верствам, а не трудівникам.

Після смерті Драгоманова він звільнився від його ідейних впливів і перейшов на позиції самостійництва. Розрив із соціалістами був зумовлений тим, що він усвідомив: соціалізм не призведе до національного визволення України, під соціалістичними гаслами більш могутні нації можуть поглинути інші. Він говорив, що "польські соціал-демократи є найтяжчі вороги", а російська соціал-демократія "являється далеко гіршим ворогом, ніж російське самодержавство і російська цензура. Бо коли самодержавний тиск є тиском фізичним і, так сказати, в'яже руки, то соціал-демократизм краде душі, напоює їх пустими і фальшивими доктринами і відвертає від праці на рідному грунті".

Перехід на самостійницькі позиції зумовив розрив Франка з Радикальною партією. Він став одним з керівників Української національно-демократичної партії.

Ідеалом у суспільному житті Франко вважав вільну незалежну націю. Все, що йде поза нацією, є обманом або прикриттям для поневолення іншої нації. Для досягнення цієї мети не шкода ніяких жертв.

Ці ідеї, які Франко почав сповідувати на зламі століть, стали домінуючими в Галичині. Ідеал незалежної держави згуртовував ус українського суспільства Галичини.

Объяснение:

Вот

ответ:Значение слова «боярин»

Откуда произошло слово «боярин», до сих пор остается вопросом дискуссионным как среди лингвистов, так и среди историков.

Одна из версий предполагает, что основой для словообразования могут служить такие славянские корни, как «бой» (битва) или же «болий» (большой). По другой считается, что этот термин произошел из тюрского языка и означает знатный, богатый муж.

Есть и еще одно предположение более соответствующее истине, согласно которому это слово было позаимствовано у болгар. Дело в том, что в Болгарском государстве (681-1018 гг.) так называли военную аристократию, составляющую совет при царе и при этом пользующуюся привилегиями недоступными для других. Правда, это слово в оригинале звучало несколько иначе: боляре.

  Как назывались земли, которые князья раздавали боярам?

дворянину за службу давалось поместье и оставалось в роду только на время службы рода и могло быть в любой момент отобрано царём (но это только до "Вольности дворянства" 1762 года, когда большинство дворян служить перестало, но поместья у них остались. вотчины давались после ликвидации уделов князьям и боярам и передавались по наследству БЕЗ обязательной службы. уделы давались великим князем своим сыновьям, т. о. становившимся удельными князьями и были разнми по степени старшинства. обычно старший удельный князь становился великим, а удел мог и перейти к его птомкам, а мог быть передан царём или новым ВК другим либо вообще ликвидирован

Объяснение:

поместье - земельное владение помещика

вотчина - родовое, земельное наследственное владение

повинности - обязанность крестьянского населения безвозмездное выполнение общественного труда

барщина - при крепостном праве: даровой принудительный труд крестьян на помещичьей земле

оброк - при крепостном праве: сбор денег с крестьян помещиком

поземельно зависимые крестьяне - были свободны но не имели земли

лично зависимые крестьяне - имели землю но не свободу

натуральное хозяйство - произведение продуктов ради собственных потребностей а не ради обменов и рынок

церковная десятина - десятая часть доходов взималась с население ради содержания храмов

община - организация жителей или общество