Какой взгляд на крестьянство С.Ю. Витте приписывает Александру 3? Поддерживает ли Витте политику Александра 3 по отношению к крестьянам? Чем, по мнению Витте, определялась такая политика Александра 3?

1) Император Александр III относился глубоко сердечно ко всем нуждам русского крестьянства.  Крестьянская же избирательная курия вообще потеряла право самостоятельного выбора: окончательное решение по предложенным кандидатам в гласные принимал губернатор. Это давало возможность отсечь от земской деятельности «крикунов и смутьянов».

2) Витте не поддерживал Александра III, так как он хотел сохранить самодержавную Россию

Объяснение:

З відділенням Кримського улусу від Золотої Орди і утворенням Кримського ханства між Кримом і сусідніми країнами відразу ж зав'язалися досить жваві дипломатичні зносини, які тривали до приєднання Криму до Росії.

Утворене Кримське ханство на чолі з династією Гіреїв робило сильний вплив на політичне життя Московської Русі, Польсько-Литовської держави, Великий Орди, а з 1475 року - Туреччини і ще цілого ряду держав.

Самому Кримському ханству на чолі зі своїм першим ханом Хаджі-Гіреєм на перших порах свого існування треба було вирішувати цілий ряд надзвичайно складних завдань. При цьому основною проблемою було закріплення свого становища як незалежної держави, відбиваючи насамперед домагання Великої Орди знову об'єднати всі татарські ханства під своєю зверхністю.

Виходячи з створилися обставин і будував свою зовнішню політику Хаджі-Гірей. У перші роки свого правління він перш за все спирався на союз і підтримку Польсько-Литовської держави, завдяки до якого отримав можливість опанувати престолом в Криму. Але незабаром розумний і далекоглядний Хаджі-Гірей зрозумів, що найнадійнішим союзником в проваджень його планів може бути тільки Московська Русь, так як і для Москви і для Криму ослаблення і знищення Великої Орди було необхідною умовою подальшого розвитку і існування цих держав.

Між Москвою і Кримом починають налагоджуватися тісні взаємини. В. Д. Смирнов, добре вивчив історію Кримського ханства, стверджував: «Хаджі-Гірея вигідніше було щадити російських, аби не дати оговтатися Золотій Орді».

Москві також був вигідний союз з Кримським ханством, так як воно до цього часу, завдяки розважливим діям Хаджі-Гірея, мало досить значним військом. Автор короткої історії Кримського ханства писав: «Так як Хаджи-Гірей вмів залучати серця, то він під час свого правління зібрав в Криму значна кількість народу з Волги. Оскільки ж від цього у нього було багато війська ... »Таким чином, в боротьбі з Великою Ордою Москва отримала союзника, готового надати до перш за все своїм великим військом.

І коли в 1445 році хан Великої Орди Сейд-Ахмет почав наступальні операції проти московського великого князя Василя II, то Хаджі-Гірей прийшов на до останньому і завдав військам Сейд-Ахмета нищівної поразки.

У міру зміцнення позицій Кримського ханства загострювалися його взаємини з Великою Ордою і все міцніше ставав союз з Москвою. У 1465 році, як раз в цей момент, коли правитель Великої Орди хан Ахмат зібрав велику армію для нанесення удару по Московської держави, хан Хаджі-Гірей знову порушив плани Великої Орди, завдавши удар з тилу. Все це свідчило про те, що кримський хан прагнув запобігти подальшому посилення Великої Орди, виробити новий курс зовнішньої політики Криму, домогтися зближення з Москвою і одночасно послабити контакти з Ягеллонів.

Город Кимовск – районный центр Тульской области имеет не очень древнюю, но весьма увлекательную историю.

Свое начало Кимовск ведет от деревни Михайловки, возникшей в 18 веке на территории Епифанского уезда. В 1926 году деревня стала административным центром выделенного из Епифанского уезда Михайловского района. В самой же Михайловке группа комсомольцев организовала колхоз имени 10-летия КИМа (Коммунистического интернационала молодежи). По названию колхоза в 1930 году был переименован и район, ставший Кимовским. Коллективизация индивидуальных хозяйств в районе без эксцессов, поскольку зажиточных крестьян практически не было. Жизнь наладилась. Выросло благосостояние сельского населения, составляющего подавляющее большинство в районе, но началась война.

Возродился из пепла

20 ноября 1941 года немцы заняли г. Епифань, 21 ноября ст. Епифань и пос. Михайловку. За 18 дней оккупации было разорено всё сельское хозяйство. В районе было сожжено 44 школы, 333 общественные постройки, 3465 домов. От д. Белоозеро осталось только три недогоревших дома. Деревня Натальинка сгорела полностью. Южнее Епифани были сожжены все деревни. Людей выгоняли из домов за Дон, обливали дома керосином и поджигали. Тех, кто бежал тушить пожар, расстреливали.

В Михайловке оказались взорванными все более-менее значительные здания и почти все крупные объекты на железной дороге, что поставило экономику района в сложное положение.

В 1943 году близ села Гранки на месте крупного месторождения каменного угля начали его добычу и в Михайловке поселились шахтеры. В июне 1948 года Постановлением Президиума Верховного Совета РСФСР пос. Михайловка был переименован в рабочий поселок Кимовск.

Первоначально рассчитывали строить город на 17 тысяч жителей, но он уже к 1950 году превысил эту установленную для него численность населения.

С 1952 года Кимовск был отнесен к разряду городов районного подчинения, а с 1958 –го - областного. Разработка бурого угля в недрах района и бурное развитие сельского хозяйства открыли огромные возможности для быстрого роста экономики района, превратив его за короткий срок в крупный индустриально-аграрный центр.