ответ: все что мне известно.
Объяснение:
А)Во время первой Мировой войны и гражданской войны России
В) В 1905 году активно включается в политическую деятельность. Один из авторов «Каркаралинской петиции», в которой декларировались требования прекратить экспроприацию земли у казахов, приостановить поток переселенцев, учредить народные земства. В 1913 году Байтурсынулы вместе с бывшим депутатом Первой Государственной думы Алиханом Букейхановым и поэтом и писателем Миржакипом Дулатовым открывает в Оренбурге газету «Казах».
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1.Какая из названных черт характеризовала внешнюю политику СССР в период 1964-1985 гг.? 1. Стремление ограничить суверенитет социалистических стран; 2. Отказ от разделения мира на две противоборствующие системы; 3. Переход к сокращению ядерного оружия; 4. Прекращение экономической и военной странам «третьего мира». 2.Что было одной из причин разрыва после окончания Второй мировой войны союзнических отношений СССР со странами Запада — участниками антигитлеровской коалиции? 1. Образование Организации Варшавского Договора во главе с СССР; 2. Стремление США и их союзников утвердить свое лидерство в мире; 3. Отказ СССР от участия в послевоенной оккупации Германии; 4. Ослабление влияния СССР в мире. 3.Академик, лишенный всех государственных наград (трижды Героя Социалистического Труда — золотых медалей «Серп и Молот», орденов Ленина, Государственной и Ленинской премий) высланный в г. Горький за протест против ввода советских войск в Афганистан: 1. Ю.В. Орлов; 2. М.В. Келдыш; 3. П.Л. Капица; 4. А.Д. Сахаров.
Очолював єгипетську державу правитель, який мав величезну владу. З утворенням єдиної держави його почали іменувати «володарем обох земель». Він вважався живим богом і носив титул Сина Сонця.
Давні єгиптяни називали царя Пер-О, що означало «Великий дім» (тобто палац). Греки давньоєгипетське слово «перо» вимовляли як «фараон». Звідси походить назва правителів Єгипту – фараон.
Фараон у Стародавньому Єгипті одноосібно керував державою: одночасно був і верховним правителем, і головнокомандувачем. Тільки він мав право призначати та звільняти чиновників, видавати закони, оголошувати війну та укладати мир. Уся земля вважалася його власністю.
Найближчим помічником фараона був візир, який виконував обов’язки головного скарбника, стежив за станом зрошувальних каналів, зберіганням зерна, будівництвом фортець тощо. Влада на місцях, у номах (єгипетських областях), належала - номархам, яких особисто призначав фараон.
Знатні та багаті люди – вельможі – виконували різноманітні доручення фараона, були суддями на місцях, обіймали різноманітні посади. У розпорядженні вельмож було багато чиновників[1], стражників і воїнів. Серед чиновників виділялися грамотії – писарі. Вони займали високе становище в суспільстві. Писарі записували прийняті фараоном рішення, складали угоди, визначали та збирали податки вели облік польових робіт, врожаю, кількості худоби та ін.
Чиновники – люди, які перебували на державній службі.