Перечислите причины возвышения Московского княжества.

Основной причиной возвышения Москвы была все-таки политика ее князей, особенно, Ивана Калиты и его внука Дмитрия Донского. К 1339 году Ивану Калите удалось разгромить конкурента – Тверское княжество.

Московское княжество имело выгодное географическое положение. Если внимательно посмотреть на карту восточной Европы XIV века, то заметно, что Москва удобно расположена:

На торговых путях Волго-Окского междуречья.

Недалеко от речного порта в городе Дмитров. Оттуда суда плавали далее на юго-восток по Волге.

От Золотой Орды его отделяло Рязанское княжество, а от Ливонского ордена – Псков и Новгород Великий.

Причинами возвышения Москвы стали:

Нахождение Москвы на пересечении торговых путей;

Поддержка московсковских князей Русской Православной церковью;

Москковские князья смогла установить контакт с ханами Золотой Орды;

Относительная защита от нападений с востока и запада

Так как московская династия князей не была "плодовитой", то не происходили междоусобицы между князьями и дробления княжества на более мелкие

Объяснение:

1. Смоленск

После появления христианства на Руси произошёл ряд изменений внутри страны и в её роли на политической арене.

Русь сблизилась с другими странами, той же Византией, приобрела статус, который зауважал европейские государства. Благодаря этому Русское государство смогло заключать выгодные для себя договора с западными странами, иногда это достигалось с династических браков (что в языческом государстве было мало возможно).

Изменился быт. Стали строиться каменные церкви, появились школы. С Византии на Русь пришли греческие богословские книги, которые надо было кому-то понимать и переводить. Русь начала превращаться в образованное государство.

Исчезло многоженство, отменили жертвоприношения, кровную месть. Ушли в некоторые языческие обряды (а некоторые остались), постепенно жизнь народа стала подчиняться христианским правилам и догмам.

Так.

Объяснение:

В Києві за владу конкурували три політичні сили: Тимчасовий уряд в особі Виконавчого комітету міської Думи, більшовики і Центральна Рада. Україна проголошувалася «Українською Народною Республікою» із збереженням федерального зв'язку з Росією. Крім того до Універсалу були включені декларативні заяви про майбутні соціальні реформи: відміну права власності на землю і введення    8-годинного робочого дня.4(13) грудня 1917 року Володимир Ленін як голова Совнаркому Радянської Росії оголосив Маніфест, у якому між іншим ішлося, що Совнарком РФ «визнає Народну Українську Республіку, її право зовсім відокремитись від Росії або вступити в договір з Російською Республікою.У грудні 1917 року в Києві відбувся Всеукраїнський з'їзд Рад, який пройшов з ініціативи комуністів, На з'їзд прибуло понад дві з половиною тисячі делегатів. Коли виявилося, що комуністи становлять усього близько 4 відсотків делегатів, тож на успіх розраховувати вони не можуть, близько 70 комуністів покинули з'їзд у Києві й перебралися до Харкова, де під охороною московських загонів «робочих і крестіян» та «Союза нія отєчєства» провели власний з'їзд Рад[12]. На цьому з'їзді, де було лише четверо українців, було прийнято резолюцію, яка, зокрема, містила такі пункти: про входження до складу РФССР Донецько-Криворізького басейну і про виключення його зі складу України; про негайне поширення на території України (УНР) усіх декретів і розпоряджень робітничо-селянського уряду федерації; про те, що «Україна повинна становити федеративну частину Російської республіки»[13]. Такі «постанови» та «рішення» дали підстави Леніну втручатися у внутрішні справи України — УНР. Уже в грудні 1917 року рішенням Совнаркому Росії до Харкова вислано з Росії військові загони Червоної гвардії в розпорядження так званого «штабу боротьби з контрреволюцією на Півдні Росії».