Отгадайте ребусы (о них мы говорили сегодня на уроке ) и запишите о ком идёт речь?​

1. Брут.

2. Перон.

3. Цезарь.

Объяснение:

Більш вагомими слід вважати не політичні, а мовні і територіальні ознаки кожної з культур. Однак сучасне розселення народів Європи і Азії є, переважно, результатом процесів, що тривали у світі від доби "неолітичної революції", внаслідок якої сталася і "революція" демографічна. Зв'язки між мовами і мовними групами дозволяють припускати, що більшість сучасних народів Євразії отримали свою національну мову з одного джерела - індоєвропейської прамови, носії якої передавали її разом із здобутками своєї синкретичної на той час культури. Проте, подальший розвиток людства призвів до суттєвого розгалуження мов і значної культурної диференційованості народів. Отже, сама лише мова не могла бути вирішальним чинником у формуванні культури. Вона вбирала в себе весь життєвий досвід народу, сприяла його відтворенню в подальших поколіннях, але й сама змінювалася в часі й Незмінним можна було б вважати лише територіальний фактор. Проте, протягом тисячоліть на планеті змінюються і клімат, і довколишні ландшафти. До того ж, у сучасному світі навряд чи можна знайти народ, який протягом останніх тисячоліть хоча б раз не змінив місця свого проживання, не зазнав асиміляційних впливів з боку інших народів, які волею історії перетинали його історичний шлях.

Исследование в статье посвящено анализу социально-экономического развития Донбасского промышленного района в 1940-1980-х гг. Основываясь на концепции технологических укладов, рассмотрен процесс послевоенного восстановления региона, закрепивший специализацию народного хозяйства на отраслях третьего уклада: угольной промышленности, черной металлургии и тяжелом машиностроении. Дальнейшее развитие экономики происходило, в основном, за счет использования экстенсивных факторов роста. С конца 1960-х гг. из-за высокого износа производственных фондов и сокращения ресурсной базы значительно снизилась рентабельность лидирующих отраслей производства. При этом глобальные тенденции перехода к четвертому и пятому технологическим укладам не затрагивали региональный промышленный комплекс. Государственные инвестиции продолжали направляться на функционирование устаревающих предприятий, а возможное социальное недовольство до второй половины 1980-х гг. удавалось снижать за счет субсидий и дотаций. Дальнейшие реформы привели к нарастанию в регионе проявлений социально-экономического кризиса, характерного для депрессивной стадии развития старопромышленных районов.