Чому римська і грецька культура мають багато спільного?

вртляяя

ч

Рання римська культура, як і грецька, найтіснішим образом пов'язана з релігійними поданнями населення Древнього Рима. Для релігії цього часу був характерний політеїзм (подання про безліч богів), дуже близький до анімізму. У поданні римлянина кожний предмет і кожне явище мали свого духа, своє божество. Кожний будинок мав свою Весту - богиню домівки . Боги відали кожним рухом і подихом людини від народження до смерті. Інша цікава риса ранньої римської релігії й світогляду людей - відсутність певних образів богів. Божества не відділялися від тих явищ і процесів, якими вони відали. Перші зображення богів з'являються в Римі приблизно в VІ в. до н.е. під впливом етруської і грецької міфології і її антро божеств. До цього існували тільки символи богів у вигляді списа, стріли й т.д. Як в інших народів миру, у Римі шанувалися душі предків. Іменували їхні пенати, лари, мани. З релігійного світогляду римлян є їхній вузький практицизм і утилітарний характер спілкування з божествами за принципом "do, ut des" - "я даю, щоб ти дав мені".

Формально-договірной характер відносин до богів пов'язаний з магією й магічними поданнями. У магії все засновано на формальному сполученні слів і дій. Найменша помилка руйнує ефект. Магізм римської релігії привів до широкого розвитку її обрядової сторони. Складна обрядовість, у свою чергу, вимагала численних фахівців, звідси - розвиток жрецтва. Римське жрецтво було більше численне, диференційоване й авторитетно, чим грецьке. Існував ряд грецьких колегій, які боролися за вплив у державі. Самою впливовою була колегія понтіфіків. Глава цієї колегії був верховним жерцем Рима. Дуже численною і впливовою була колегія жерців - гадателей, тому що гадання займали велике місце в житті римлян і обрядовій стороні римської релігії.

З V в. до н.е. починається серйозний вплив грецької культури й релігії, що йде через колонії греків в Італії. Багата міфологія греків, весь поетичний, барвистий мир грецьких сказань збагатив сухий і прозаїчний ґрунт італо-римської релігії. На початку нової ери все більше поширення одержує християнство.

Від початку свого існування Рим вів постійні війни зі своїми сусідами, що визначило в значній мірі і його організацію, і весь лад життя, і історію. Залізна військова дисципліна вимагала воїнських чеснот — мужності, вірності, стійкості, суворої незламності, гордої гідності. Такі чесноти потрібні були не тільки для війни, а й для мирного життя, виконання обов'язку доброго громадянина. Свої особливості були й у стосунках патриціїв і плебеїв: першорядного значення набувала боротьба за різні закони, які виривалися плебеями у супротивників, що й зумовило особливу роль права в житті суспільства. Обидві сторони використовували в своїх інтересах релігію, спершу дуже близьку до права. Міцний зв'язок релігії з правом, політичною боротьбою, з одного боку, підвищував її значення в суспільстві, а з іншого — сприяв її формалізації, деталізації різноманітних засобів спілкування з богами, сприйняттю їх волі. Це виключало «політ» фантазії й «власну ініціативу» в релігійній сфері, яка не стала джерелом поетичної творчості. Згадані відмінності багато в чому визначили шляхи засвоєння римлянами грецької культури.

Объяснение:

Пе́рвый кресто́вый похо́д был организован в 1096 году решением римского папы Урбана II по византийского императора Алексея I с целью восточным христианам в защите Анатолии (Малая Азия) от наступления сельджуков. В ходе похода также дополнительной целью стало освобождение священного города Иерусалима и Святой земли от мусульман. Первоначально обращение римского папы было адресовано только французскому рыцарству, но впоследствии поход превратился в полномасштабную военную кампанию, а его идея охватила все христианские государства Западной Европы. Феодалы и простой народ по земле и морю двинулись на Восток, по пути освободив от власти турок-сельджуков западную часть Малой Азии и устранив мусульманскую угрозу Византии, и в июле 1099 года завоевали Иерусалим. Во время 1-го крестового похода было основано Иерусалимское королевство и другие христианские государства, которые объединяются под названием Латинского Востока. Важную роль в истории Крестовых походов сыграли духовно-рыцарские орденыИдеологическое решение католической церкви (Клермонский собор, 1095) о необходимости отвоевания христианских святынь ИтогПобеда крестоносцев, возврат Триполи, Антиохии и на отбитыми крестоносцами у мусульман землях следующих государств: графства Эдесского, княжества Антиохии, Иерусалимского королевства, а также в ходе продолжившейся после окончания похода освободительной войны — графства Триполи (1105)

Человек с глубокой древности по-особому относился к домашней кошке. В ее честь на протяжении веков слагались пословицы, поговорки, песни. 
Актуальность данного исследования в том, что кошки – невзрачные и царственные, обожаемые и презираемые, охотники и ленивцы – пленили сердца миллионов людей. Они не дают молока, не поддаются дрессировки, а если и ловят мышей, то не по приказу человека. Почему же кошки столь популярны? Возможно, они имеют свои секреты. Я решила их разгадать. Это определило выбор темы моего исследования: «Кошка, которая гуляет сама по себе». Цель работы: определить особенности домашних кошек и выявить причины их популярности у людей. Гипотеза: повадки и повР
�дение домашних кошек положительно влияют на эмоциональное состояние людей. 
99% кошек беспородны. Все кошки обладают молниеносной реакцией. У них отлично развиты органы чувств. Усы кошкам ориентироваться в пространстве. Шершавый язык служит для чистки шерсти и ощущения вкуса. Хвост выражает эмоции. Много времени кошка проводит во сне. Важная ее черта – любовь к комфорту. 
Этологи только начинают открывать неизвестные повадки домашних кошек, но многие сходятся во мнении, что нежное прикосновение кошки является жизненно важным для человека – стимулирует положительные эмоции. Эмоции и чувства – это выражение личного отношения человека к чему-либо. Эмоции бывают положительные, например, радость, нежность и отрицательные, например, гнев и страх. 
Жизнь современного человека очень напряженная. Общение же с домашним питомцем стимулирует положительные эмоции переключиться и отдохнуть. А что думают по этому поводу мои одноклассники? Я предложила им ответить на вопросы анкеты, и выяснить какие эмоции они испытывают при общении с кошками. Анкетирование, проведенное во 3 «А» классе школы № 36 показало: что у 65 % ребят дома живут кошки, 80 % одноклассников очень любят своих питомцев. При общении с домашней кошкой дети испытывают положительные эмоции: радость - 75%, нежность -95%, удо 
вольствие – 100%, восторженность – 35%. Из беседы с одноклассниками, друзьями и знакомыми, я выяснила, что: 7% о людей котенка берут в дом как полезного животного, зная его уничтожать грызунов; 2% из-за красоты, 4 % из-за моды на дорогих породистых котят, а 87% для того, чтобы дружить с кошкой, нежиться, любить, и заботится о ней. 
Обобщая практическое исследование, можно сделать вывод о том, что общение с домашней кошкой полезно и детям, и взрослым. В результате проведенной работы, я выделила несколько причин популярности кошек: 
• кошка – домашний доктор (мурлыканье кошки снижению давления; ток, который вырабатывают кошки во время ходьбы - убивает микробы и ускоряет процесс заживления тканей); 
• домашняя кошка оказывать воспитательное влияние на малыша, игра с ней будит фантазию детей, учит сопереживать другому человеку; 
• кошки снимают стресс и избавляют от плохого настроения. Нежное прикосновение кошки восполняет естественную потребность человека в удовольствии от прикосновения, стимулируя тем самым положительные эмоции: радость, нежность, удивление, удовольствие.