Количество административных единиц в хивинском ханстве​

Административно ханство делилось на 18 бекств и 2 наместничества, наиболее крупными из которых считались Хазарасп, Ургенч, Кят, Куня-Ургенч, Ходжейли и Кунград. Во главе каждого из них стоял бек назначенный ханом. ... В Хивинском ханстве существовало множество повинностей, около 25 видов постоянных и чрезвычайных налогов. МОЖЕТ ЭТОТ ОТВЕТ )

Самійло Васильович Величко (* 11 лютого 1670, с. Жуки, нині Полтавський район, Полтавська область, Україна —† після 1728, там само) — український козацько-старшинський літописець.

Величко є автором першого систематичного викладу історії української козацької держави, при написанні якого використано значну кількість українських, польських, та німецьких джерел, широке коло документів Генеральної Військової Канцелярії. Для написання Літопису Самійла Величка він користувався різними джерелами: народними переказами, іншими козацькими літописами, творами іноземних істориків, архівними документами, листами, реєстрами тощо. Автентичність численних документів, наведених у літописі, істориками не заперечується; частина з них відома й з інших джерел.

Літопис складається з 4 частин:

перша — «Сказание о войне казацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького…» — змальовує події 1648–1659 років, окремими епізодами сягаючи у 1620 рік, Описуючи війну Якова Остряниці 1638 року, Величко додає до автентичного джерела, яким користувався, — щоденника польського хроніста Шимона Окольського — власний коментар;

друга і третя частини, які охоплюють 1660–1686 та 1687–1700 роки, названі «Повествования летописная с малороссийских и иных отчасти поведениях собранная и зде описанная», містять значну кількість власних Величка і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії;

у 4-й частині зібрано додатки з різних документів XVII століття.

Літопис Величка написаний українською літературною мовою XVIII століття з елементами народної мови. Повний текст його не зберігся. Літопис є одним з найголовніших і найвірогідніших творів української історіографії 2-ї половини 17 — початку 18 століття.

Головна праця Самійла Величка була видана Київською Археографічною комісією лише у 1848–1864 роках під назвою «Летопись событий в юго-западной России в 17 в.», тт. I—IV (1848, 1851, 1855, 1864 рр.).

Величку також належить переклад «Космографії», яку він, уже сліпий, продиктував 1728. На думку деяких істориків, він написав лише передмову до цієї праці.

Знал я крестьянина 950 года рождения. звали его иван. был он сыном закупа. после крещения в 988 году он стал верующим . новая религия изменила его жизнь . он перестал воровать , научился культурному поведению .но вскоре ему пришлось идти на службу к феодалу. однажды в 1013 году он сбежал . его искали 8 лет. нашли в лесу . у князя не было времени решать его судьбу. тогда судьбу ивана поручили решать церкви. но в скором когда все церковные служани узнав что он делал до крещения решили его казнить!