9-сынып тарих бжб 4 тоқсан жауаптары​

В 1917 г. в России происходят революции, плавно переходящие в Гражданскую войну в которой побеждают большевики.Советская Россия, а потом и СССР оказывается среди враждебно настроенных капиталистических стран. Нужно было поддерживать обороно а это требует развития тяжёлой промышленности. Танк, пушку, самолёт не сделать в деревне.Для производства оружия нужно оборудование, сырьё, рабочие.После Гражданской всё это было в дефиците. Всё упирается в деньги. Царская Россия брала кредиты на Западе. У России большевиков это не получилось. Страны Запада  настаивали на выплате царских долгов, возвращении предприятий их владельцам. Потому и выбрали форсированное восстановление с опорой на собственные силы. За счёт сельского хозяйства и шло восстановление. Крестьян загнали в колхозы и заставили работать за трудодни, паспартов не давали, денег то же.Всё что они выращивали сдавали государству по фиксированным (низким) ценам, покупали промышленные товары, арендовали машины по высоким. Разница цен и шла на восстановление промышленности.
Это касается и времени после Великой Отечественной. Схема была отработанная, та же.

У важких умовах свого часу Скоропадський робив усе, що міг, аби боронити права української держави та інтереси її населення. Скоропадський коректно ставився до свого попередника і навіть у своїх універсалах уникав офіційної російської термінології щодо «изменника» Мазепи (вважав її блюзнірською). Натомість називав його звичайним «бувшим гетьманом» або «нашим антецесором». Скоропадський протестував проти московських утисків, загарбань і здирств (навіть всесильного Олександра Меншикова), був проти утворення Малоросійської колегії. Звичайно, всі ці заходи Скоропадського не могли вплинути на Петра І, який, всупереч своїм урочистим обіцянкам зберігати автономні права України, у критичний момент переходу Мазепи на бік Швеції вирішив ліквідувати гетьманський устрій.

У колах української мазепинської еміграції ім'я і пам'ять Скоропадського завжди залишалися чистими (екзильний гетьман Пилип Орлик згадував у своєму «Діяріюші» його як свого «великого й любого приятеля»). Іван Скоропадський помер 3. (14) 7. 1722 і був похований у Гамаліївському монастирі м. Глухова.

Гетьман Іван Скоропадський, як і його попередник Іван Мазепа, відзначився благодійництвом. Так, зокрема він започаткував спорудження Гамаліївського монастиря, а в Стародубі на кошти Івана Ілліча зведена церква Предтечі. Турбувався гетьман і про розвиток Чернігівського Єлецького монастиря. Був також і великим шанувальником мистецтва. Так, після великої пожежі 1718 року дуже постраждала Києво-Печерська лавра. Іван Скоропадський опікується створенням нових розписів Успенського собору. У чернігівській друкарні (вона знаходилась в Троїцько-Іллінському монастирі) на початку XVIII ст. були видані книги Іоанна Максимовича, зокрема «Молитва Отче Наш на седьм богомыслий расположения» та «Краткое поучение о 7 сакраментах или тайнах церкви». Унікальні книги мали родовий герб Скоропадського і робилися на його замовлення.