Хто такі брати Кирило та Мефодій?

Кирило (мирське ім'я —Костянтин; близько 827 — 14 лютого 869) і його старший брат Мефодій (Методій) (мирське ім'я — Михаїл бл. ... Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію і у 867 до Риму. Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії.

Объяснение:

Кирило (мирське ім'я —Костянтин; близько 827 — 14 лютого 869) і його старший брат Мефодій (Методій) (мирське ім'я — Михаїл бл. 815 — помер між 6 квітня і 19 квітня 885 року) народились у місті Солунь (тепер Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. За походженням болгари[1][2][3] (за менш популярною версією слов'яномовні греки[4][5]).

З 843 Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, іврит і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію в Константинопольській вищій школі. В 40-60-х роках 9 століття брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив з дипломатичною місією до хозарів. На шляху до хозарів зупинився в місті Херсонесі, в якому знайшов мощі святого папи Климента (помер у 101). Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію і у 867 до Риму.

Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії. Був викладачем у Константинопольській вищій школі. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. Влітку 863 року Кирило і Методій на за князя Ростислава переселились до Моравії, щоб проповідувати християнство. Пізніше Папа Адріан II дав на це дозвіл, а папа Іван VIII підтвердив його.

Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило — кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на церковнослов'янську церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання.

За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в єресі. В 866 на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння слов'янською мовою.

Після приїзду до Риму Кирило помер. Похований у Базиліці Святого Климента у Римі. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в 870 повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. В 882–884 жив у Візантії. В середині 884 повернувся до Моравії, де перекладав Біблію на слов'янську мову.

Кирило і Мефодій - брати з міста Солуні, творці старослов'янської азбуки і церковнослов'янської мови, християнські проповідники

Объяснение:

Я думаю, что никаких. Это общепринятое заблуждение, что художники работают для потомков, кодируют в своих произведениях некие таинственные истины. Художники просто зарабатывали себе на жизнь используя свои знания. Они оттачивали своё мастерство в соответствии с потребностями общества, которое платило им деньги и давало возможность существовать. Вот если бы Леонардо получал деньги за "Чёрные квадраты", то он только бы их и рисовал. Как, кстати. и современные художники.
Почему я так думаю? Да, потому что провожу параллель с современными художниками и дизайнерами.
Профессия художника не подразумевает гуманизм в своей основе. Вспомните архитектуру времен Гитлера и Сталина, шедевры А готика? Тысячами уничтожали ни в чём не повинных людей. Протесты художников редки (Герника) , да и то, по большей мере распиарены политиками и на их деньги.

Средневековые города весьма отличались по своему внешнему виду от современных городов. Они были обычно окружены высокими стенами — деревянными, чаще каменными, с башнями и массивными воротами, а также глубокими рвами для защиты от нападения феодалов и нашествия неприятеля. Вокруг стен постепенно возникали городские предместья — посады. Так возникали улицы. Предместья в свою очередь обносились новым кольцом стен и укреплений.

Размеры городов были невелики. Города были малы и тесны и насчитывали лишь от одной до трёх-пяти тысяч жителей. Только очень крупные города имели население в несколько десятков тысяч человек.

В городах часто вспыхивали эпидемии, смертность от которых была очень велика. Часто случались и пожары, так как значительная часть городских здании была деревянной и дома примыкали друг к другу. Стены мешали городу расти вширь, поэтому улицы делались крайне узкими, а верхние этажи домов нередко выдавались в виде выступов над нижними, и крыши домов, расположенных на противоположных сторонах улицы, чуть ли не соприкасались друг с другом. Узкие и кривые городские улицы были часто полутёмными, на некоторые из них никогда не проникали лучи солнца. Уличного освещения не существовало. Центральным местом в городе была обычно рыночная площадь, неподалёку от которой располагался городской собор.