Становище британської Індії:позитивні і негативні явища​

Передумови колонізації

З точки зору традиційної соціальної структури індійського суспільства, первісний індуїстський фундамент був надзвичайно стійким до впливу європейців. Однак система політичної адміністрації залишалась послабленою; криза імперії Великих Моголів сприяла поліцентризму та міжусобним війнам. Не додавав міцності індійській державності і той факт, що значна частина населення прийняла іслам. З боку колонізаторів, англійська капіталістична промисловість на межі XVIII—XIX століття гостро потребувала нових ринків збуту фабричних товарів, а Індія стала ідеальним вирішенням цих проблем.

Етапи колонізації

Торговельна експансія

В 1613—1614 роках британська Ост-Індська компанія відкрила першу торгову факторію в Сураті (Гуджарат). Через декілька років Моголи надали право британцям торгувати та влаштовувати факторії в обмін на зобов'язання захищати імперію від морської експансії португальців. Було засновано факторії в Агрі, Ахмедабаді та Брочі. В 1622 році англійці захопили Ормуз, чим значно послабили позиції португальців на сході. Важливою віхою в історії англійського торгового панування в Індії стало перенесення західної штаб-квартири Ост-Індської компанії з Сурату в Мумбаї (1687). В 1717 році англійці отримали право безмитної торгівлі в Декані та Бенгалії.

Роберт Клайв зустрічається з Мір Джафаром після битви при Плессі

Початок британського панування в Декані

В середині XVIII століття Індія стала одною з арен боротьби Британії та Франції за гегемонію в колоніях. Під час боротьби за австрійську спадщину (1740—1748) британська Ост-Індська компанія частково витіснила з південно-східної Індії французів. В 1749 році було взято Мадрас. Однак повністю британці затвердились в Індії лише після закінчення Семирічної війни (1756—1763). В 1761 році було взято основний пункт французів в князівстві Карнатика — Пондішері. Перші здобутки були закріплені Паризьким мирним договором 1763 року.

Захоплення Бенгалії

Важливим етапом стало захоплення та підкорення Бенгалії. В 1756 році наваб Бенгалії Сірадж уд-Даула, намагаючись припинити вторгнення до своїх володінь англійців, почав проти них війну, захопивши їх опорну базу в північно-східній частині Індії — Калькутту. Однак війська Ост-Індської компанії відбили Калькутту, розгромили укріплення французів, що підтримували наваба, і завдали йому поразки біля Плессі.

Объяснение:

отак

Конечно, погода сильно влияет на человека, особенно на детей и подростков, а еще людей, чувствительных к природным процессам и изменениям.  головная боль, резкие скачки артериального давления, нарушение ритма сердца, ломота в суставах, снижение работоспособности, сонливость или, наоборот, бессонница, депрессия, немотивированная тревожность   - все это может быть вызвано изменениями в природе. к примеру,  люди с сердечно-сосудистыми заболеваниями, как правило, хуже себя чувствуют при  повышении влажности  и отсутствии ветра, когда содержание кислорода в воздухе снижается.  также влияет на людей и  сухая безветренная погода , так как воздух в это время сильно загрязнен пыльцой растений, пылью, соединениями.ну, и конечно вредны перепады атмосферного давления, лично у меня болит в это время голова. но у каждого удачи

О том, как двуглавый орел стал символом российского государства, историки выделяют семь основных версий:

Объяснение:

1. Первая основана на том, что двуглавый орел присутствовал на гербе Византии в эпоху православия. Связь возникла, когда Иоанн 3 взял в жены Софию Палеолог, а вместе с ней получил и этот знак. И это могло быть выгодно для установления взаимоотношений с государствами Европы, так как такой символ нес в себе особую идеологию, которая могла быть интересна западным соседям.

2. Вторая теория говорит о том, что знак достался нам от римлян, и использовался в государственных печатях, к чему был причастен император Германской Римской Империи Фридрих 3.

3. В третьей версии замешано влияние Золотой орды, ведь в её обороте была монета, на которой присутствовал всё тот же двуглавый орел.

4. Четвертая версия, которую ещё называют «пророческой», гласит о том же Иоанне 3. Он позаимствовал данный символ из Священного писания, а именно из книги пророка Ездры, в которой упоминался трехглавый орел.

5. Пятую версию именуют «фряжской», потому как след ведется от архитекторов итальянского происхождения. Их руками были построены некоторые из башен кремля, и Иоанн 3 мог позаимствовать герб у них.

6. Шестая версия связана с алхимической наукой. Двуглавый орел был одним их символов алхимии, а во времена Иоанна 3 при царе было много иностранцев, интересовавшейся этой наукой.

7. Седьмая версия самая обычная из всех, потому как такой орел в те времена был довольно популярным знаком, и Иоанну он мог просто понравиться, что и привело к использованию его на Российском гербе.