Чи можна стверджувати, що англійське панування сприяло розвитку Індії? Развернуто ответить.

Так, можна.

Объяснение:

Колоніальне панування англійців в Індії відіграло подвійну роль. З одного боку, колоніальний режим позбавляв країну державної самостійності, підривав традиційні ремеслені виробництва, розоряв мільйони індусів. Система відкупів посилювала і без того тяжкий податковий гніт в "Імперії Великих Моголів". З другого боку, втягування Індії до орбіти світової торговельної діяльності Великої Британії, зацікавленість англійського торгового і банківського капіталу у створенні в багатомільйонній країні ринку збуту англійських товарів з необхідною інфраструктурою сприяли технічному і культурному прогресу. Будувалися великі порти, залізниці. Необхідність підготування кадрів нижчої і середньої ланок з місцевого населення призводила до появи шкіл та університетів (Бомбей, Калькутта, Делі, Мадрас).

З'являються місцева буржуазія, інтелігенція, яка вже прагне дати освіту своїм дітям у європейських університетах. Проникнення в Індію англійської мови відкриває можливість ознайомлення з європейською культурою, її політичними і правовими ідеями. Все це сприяє пробудженню національної самосвідомості, закладає основи національно-визвольного руху. Прагнення Великої Британії зберегти тут свої позиції шляхом залучення до управління країною місцевої еліти розширює діапазон політичної активності місцевого населення.

Предпосылки для ее реализации был заложены широкой национализацией промышленности и созданием мощного централизо­ванного государственного аппарата (ВСНХ) , введением продовольствен­ной диктатуры и опытом военно-политического нажима на деревню (продотряды, комбеды) . Таким образом, черты политики "военного коммунизма" прослеживались еще в первых экономических и социаль­ных мероприятиях Советского правительства.
С одной стороны, политика "военного коммунизма" была вызвана представлением части руководства РКП (б) о возможности быстрого по­строения безрыночного социализма. С другой стороны, это была вынуж­денная политика, обусловленная крайней разрухой в стране, нарушением традиционных экономических связей между городом и деревней, а также необходимостью мобилизовать все ресурсы дня победы в граж­данской войне. В последствии многие большевики признали ошибоч­ность политики "военного коммунизма", пытались оправдать ее тяжёлым внутренним и внешним положением молодого Советского государ­ства обстановкой военного времени.Вот незнаю правильный ответ или нет

Военный коммунизм был в России (РСФСР) с 1917-1921 года.
это политика большевиков 
Суть:
Перевод из частной собственности в государственную

Продразверстка (безвозмездное изъятие у крестьян продуктов питания, без определенных норм)

Запрет частной собственности

Всеобщая трудовая повинность

Натурализация з/п (деньги ничего не стоили, зарплату получали едой/одеждой/инструментами)

Бесплатные коммунальные услуги и транспорт.

Причины, которые вызвали военный коммунизм:
попытка сразу перестроить Россию в Коммунистическое государство.