рассказ греческого мальчика
я живу в зажиточной семье. до семи лет я, кроме игр, ничем не занимался. я гонял обруч или мяч, строил домики из глины, лепил из воска фигурки людей и животных. в семь лет родители передали меня педагогу. ежедневно педагог водит меня в школу, несет мои письменные принадлежности и музыкальные инструменты. дома он обучает меня хорошим манерам — ничего не брать самому за столом, не класть ногу на ногу, громко не смеяться, при появлении старших вставать.
в школу мы спешим в рассветный час. диктанты мы пишем на дощечках, натертых воском. буквы выдавливаем острым концом металлической или костяной палочки. эта палочка называется стиль. плоским концом стиля я затираю написанное, если допустил ошибку. мальчики старше нас пользуются папирусом и тростниковым пером.
в школе нас учат читать, писать, считать, рисовать. мы любим стихи гомера. мы учимся играть на флейте и других инструментах, а также искусством хорового пения. нам говорят, что без любви к музыке нельзя стать настоящим человеком.
помимо каникул весной, мы не посещаем школу в годовщины побед при марафоне и саламине. не учимся в дни праздников, посвященных греческим богам. плата за мое обучение не так велика.
с двенадцати лет мы начали посещать еще одну школу, где занимаемся гимнастикой — борьбой, бегом, прыжками, метанием копья и диска. эта школа называется палестра. в хорошую погоду мы тренируемся под открытым небом в обширном прямоугольной формы дворе, а в ненастье — под крышей портиков, окружавших этот двор.
на уроке гимнастики в палестре мы тренируемся в борьбе. выиграть схватку может тот, кто ловок и силен. перед борьбой мы обильно льём масло на ладони и до блеска растираем им кожу. строгий учитель с палкой в руке готов ударить любого нарушившего правила. после урока веселой гурьбой мы бежим смывать с тела грязь и пот.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Объясните какие внутренние изменения позволяли римлянам одерживает внешние Победы используя рисунки и карту Подтвердите данное утверждение аргументами земляной одерживали внешние Победы. аргумент1 аргумент 2 аргумент сегодня здавать
Цар володів абсолютною владою над народом. Сенат був слабкою ланкою, здатною здійснювати лише незначні адміністративні повноваження. Так що Римом управляв фактично абсолютний монарх. Основна функція Сенату полягала у здійсненні його побажань.
Верховна влада держави була покладена на царя, який мав наступні повноваження:
- Виконавча влада
- Головний суддя
- Головний законодавець
Замість царя і для попередження деспотизму новий уряд обрав консулів, двох за кількістю. Ці особи не були обрані населенням, а були призначені всенародним зібранням. Кожен консул відбував однорічний, непослідовний термін, хоча міг відбувати другий чи третій термін пізніше. Як політичні, так і військові глави держав, консули мали верховну виконавчу владу, командуючи армією, головуючи в Сенаті та пропонуючи законодавство; однак, як гарантія, кожен консул мав можливість накласти вето на рішення іншого. Як символ своєї влади, вони носили традиційну вовняну тогу з фіолетовим обрамленням, сиділи на спеціальному кріслі. В них було щонайменше шість спеціальних помічників. Після закінчення однорічного терміну вони притягувались до відповідальності перед народними зборами за будь-які прийняті рішення або вжиті дії. Багато консулів розширяли свої повноваження, стававши проконсулами, губернаторами однієї з багатьох римських провінцій. Спочатку, посада консула була відкрита лише для патриціїв; плебеї отримали право на неї у 367 р. до н.е. Законодавчо у 342 р. до н.е. було передбачено, що один з двох консулів повинен бути плебеєм. До відомих постатей, які служили консулами, належать Юлій Цезар, Марк Красс, Помпей та Марк Антоній.
Объяснение: