Напишите название произведения древнерусской литературы, входящее в цикл произведений о Куликовской битве. «А вам, братья, князья, и бояре, и воеводы, и младшая дружина, русские сыны, суждено место между Доном и Непрядвой, на поле Куликове, на речке Непрядве»​

Если я правильно поняла вопрос то это:
1.Он отменил прежние долги и приказал убрать долговые столбы,а потом вовсе запретил долговое рабство.Афинян,попавший в долговое рабство,Солон освободил,проданных на чужбину выкупал за государственный счёт.
2.Солон покончил с безраздельной аристократов.Управлением страной теперь ведало народное собрание,то есть свободные афиняне.
3.Солон учредил новый орган власти-собрание из 400 человек (народ делился на четыре филы (племени),так что в совет входило по сто человек от каждой филы.
4.Солон подготовил почву для перехода к новому государственному строю-демократии (народовластию).
5.Солон пытался сплотить соотечественников,но добиться этого мирным путём было невозможно.Аристократы не желали делится властью и главным своим богатством-землёй.А силой отобрать у них  землю и власть Солон не хотел.Он стремился не допустить кровопролития.Установив новые законы,Солон сложил с себя полномочия и уехал из Афин.
Утверждения верны.

Из интернета

Объяснение:

У Західній Європі в 15 столітті існував такий ідеал жіночої краси: S-подібний силует, вигнута спина, кругле бліде обличчя з високим чистим чолом.

Дуже дивно в таку картину вписувався великий, обвислий, майже "вагітний" живіт. Оскільки природа таким "скарбом" нагородила далеко не всіх, довелося придумувати оригінальний вихід з положення.

Для створення відповідного силуету в хід йшли спеціальні валики. Вони являли собою невеликі простьоганних подушечки, називалися босамі і накладалися на живіт.

Що стосується особи, високе чоло був обов'язковим атрибутом краси жінки 15 століття, особливо - в аристократичних колах. Жінки, у яких волосся росли густо, змушені були боротися з "недоліком" за до досить болючих процедур. Епіляцію проводили за до дкої суміші негашеного вапна і аурипігменту, а після процедури на шкіру наносили кров кажанів або жаб, сік цикути, або золу, попередньо змочену в оцті. Такі склади повинні були перешкоджати росту волосся. Але від подібних б'юті-практик нерідко разом з волоссям сходила і шкіра.

Одягу шилися вузькі, подовження, що сковують рухи. Саме тоді в моду увійшов шлейф, винайдений "першою красунею середньовіччя" Агнеса Сорель.