Коротко написати коли і як було створено державу турків-османів​

Осма́нська імпе́рія — ісламська монархічна держава турецької династії Османів. Існувала у 1299–1923 роках. Заснована султаном Османом І на території Малої Азії. У ранньому новому часі була наддержавою в Європі та Середземномор'ї. Знищила Візантійську імперію, захопивши її столицю Константинополь, перейменований на Стамбул (1453)

Объяснение:

Серед бейліків Коптського султанату було кілька досить великих за розмірами. Але зародком нової могутньої держави став невеликий Османський бейлік. Коли в 1299 р. певдоволені піддані вигнали з Коні останнього сельджуцького султана, Осман позбув влади свого сюзерена. Із того часу офіційно фіксується утворення Османської держави. Свою назву вона отримала від імені Османа. Від нього ж походить і найменування нового тюркського народу — турків-османів.

Шляхом завоювань Осман розширив свої володіння, однак був змушений сплачувати невелику данину монголам. Тільки його син і спадкоємець Орхан (1326-1362) здобув цілковиту незалежність від монголів і провів ряд реформ. Передусім він наказав карбувати власну срібну монету - акче (1,2 г срібла), завершив формування централізованого державного апарату на чолі з великим візиром (першим міністром). Себе Орхан титулував султаном. Він створив особисту султанську гвардію — яничарів - піше вііісько. яке перебувало на державному утриманні. Яничарами ставали хлопчики-християни, яких зазвичай силоміць відбирали від батьків. Діти вивчали турецьку мову та приймали іслам. Яничарам забороняли одружуватися. Вони були озброєні списами, шаблями, кинджалами. Командира яничари обирали собі самі й називали його ага. Це була мужня людина, яка пройшла всі яничарські посади, починаючи з найнижчої. Саме ага мав честь роззувати султана, коли той заходив у мечеть. В одному з приміщень воїнів-яничарів стояв навіть троп для султана, адже вони вважалися його надійним добірним військом.

Римское общество в VIII - III веках до н. э. было еще архаичным, покоившемся на принципах коллективных форм собственности на основе средств производства - землю и формирование его социальной структуры шло одновременно и имело прямую зависимость от процесса формирования института римской государственности. Такая зависимость непосредственно сказывалась на особенности социальной структуры римского общества, которая выражалась в переплетении сословных и классовых признаков в эволюции социальной структуры общественных групп древнего Рима.
Решающее значение для оформления социальной структуры римского общества имела центуриатная реформа Сервия Туллия, которая уничтожила юридические различия между патрициями и плебеями, хотя практически политическая власть сохранялась у патрициев. Это обстоятельство служило причиной продолжения сословно-классовой борьбы. В результате этой борьбы падает долговое рабство. Его падению развитие привозного, классического рабовладения и противоречие между рабами и рабовладельцами становится главным противоречием римского общества.
Таким образом, в период перехода от родового строя к рабовладельческому в древнейшем Риме с VIII века до н. э. по III век до н. э. происходит складывание и окончательное оформление социальной структуры древнего Рима.    

Золото́е кольцо́ Росси́и — семейство туристических маршрутов, проходящих по древним русским городам, в которых сохранились уникальные памятники истории и культуры России, центрам народных ремёсел. Количество и состав городов в конкретном маршруте может быть разным. Ниже перечислены населённые пункты, которые входят в разные маршруты.

Города Золотого кольца разбросаны по пяти областям: Московской, Владимирской, Ивановской, Костромской и Ярославской.

В Золотое кольцо входят восемь основных городов - Сергиев Посад, Переславль-Залесский, Ростов Великий, Ярославль, Кострома, Иваново, Суздаль и Владимир, остальной список является дискуссионным.