Які жанои лбразатворчого мистетства отримали подальший розвиток у 14-15 столітті​

Взагалі цей період можна розділити на 2 етапи: 1) XVI - I пол. XVII ст., коли більшість українських земель знаходилась під владою Польщі і 2) II пол. XVII - XVIII ст., коли Більшість українських земель знаходилась в складі Російської держави.

Архітектура і образотворче мистецтво України XVI - XVIII ст. розвивались на самобутній давньоруській основі. Для цього періоду характерним є поступове проникнення в будівництво і живопис національних, народних рис, з одного боку, і зменшення церковних впливів та збільшення світських елементів, заповнення релігійних сюжетів образами, взятими з реального життя, ширше зображення природи, почуттів і переживань людини, більш гуманістичний зміст і  реалістичні форми художніх витворів - з другого.

З активізацією суспільного життя в архітектурі намічається небувале піднесення. Хоч для будівництва  через історичні умови цей період був надзвичайно  несприятливим, проте на Україні будувалося багато і повсюдно. Будівельна програма включала в себе відновлення зруйнованих і будівництво нових міст,, зведення оборонних споруд, арсеналів, храмів, житла. Саме перевага світського будівництва є визначальною рисою тогочасної архітектури.

У нових історичних умовах зодчество набувало нового змісту, оновлюючи свою конструктивну систему та пластично-декоративні засоби. Це була ренесансна архітектура, що стала закономірним етапом у поступальному розвитку національних будівельних традицій. Її характерними ознаками були: чітка симетричність, ордерність, горизонтальність членування на поверхи, багатство декоративного оздоблення фасадів.

В українській архітектурі XVI - I пол. XVII ст. важливе місце займало оборонне будівництво. Часто використовувалася традиційна фортифікаційна система з земляними валами,  глибокими ровами та дерев'яними стінами, якщо іншого матеріалу не було. Але водночас будуються фортеці, над спорудженням яких на за польської корони працюють іноземні спеціалісти. Гійом Левассер де Боплан у 1635 р. проектував замок в Кременчуці та фортецю Кодак на Дніпрі.

В цей же час в різних місцевостях України будувались замки й укріплення. Кам'яні замки здебільшого споруджувались на Правобережжі, насамперед на Поділлі і Волині, а також у Східній Галичині, на Північній Буковині і Закарпатті. Як фортеці часто будувались й культові споруди - церкви і монастирі.

Архітектори України вміло поєднували в будівництві  український національний стиль з кращими надбаннями європейського ренесансу. Так було збудовано такі прекрасні споруди, як будинок активного діяча Львівського братства купця Костянтина Корнякта (1580).  Вежа Корнякта (1588), каплиця Трьох святителів (1578) і Успенська церква (1598-1630) вкупі створюють унікальний ансамбль на Руській вулиці у Львові.

Конец 19 в.  - начало колониальных захватов.

 1. Увеличивается численность армии  и флота.

 2. 1870гг. -  19 век. -  сделана попытка овладеть Тунисом.

 3. в 80-ых годах главным направлением  колониальных захватов  стала Северо - Восточная Африка.

 4.  1885г. - захват города Масс а у а  на Африканском побережье Красного моря.  Появилась первая колония - Эритрея.

5. 1888г. - Итаоия объявила  совй протекторат  над Сомали.

6.  1895- 1896гг.  война за Эфиопию (  Сокрушительное поражение Италии  - величайший национальный позор).

7. 1900г.  Италия приняла участие  в подовлении боксерского  восстания в Китае.

8 1911- 1912гг.  Итало - Турецкая вона ( Победа Италии: Триполи и Киринаика  стали Итальянской колонией Ливией).

 ВСЕ 

Объяснение:

ответ:Жәдид Мектептері — 19 — 20 ғасырлар тоғысында Еділ бойы, Кавказ, Түркістан, Қазақстанда ашылған мектептер. 1884 жылы Гаспралы Исмаил би өзінің әріптестерімен бірге діни оқуды халыққа терең білім беру ісімен ұластыра отырып, жаңа оқу жүйесін жасады. Бұл жаңа әдіс бойынша мұсылмандық мектептерде оқушылар ұлттық тәлім-тәрбиеге негізделген дін пәндерімен қатар жазу, есеп, география, тарих, орыс тілі, т.б. өмірге қажетті пәндерді оқитын болды. Жәдид Мектептері “Ібтидай” (бастауыш) немесе “рушти” (5 — 6 жылдық) болып, жергілікті халықтың қаражатымен ашылды. Мектептерде балаларға бұрынғы “иман шартының” орнына “Муаллим эввел” (Бірінші мұғалім) және “Муаллим сани” (Екінші мұғалім) ұсынылды. Сонымен бірге балаларды мектепте ана тілінде оқуға, жазуға үйретіп, география, тарих, арифметика және т.б. пәндерден алғашқы білім беріле бастады. Жәдидшілер балаларды “жаңа әдіспен” оқытуды жақтады, ал олардың құрған мектептері жаңа әдіс, яғни “ұсулы жәдид” мектебі аталды. Балаларды “жаңа әдіспен” оқыту жолындағы ағым Еділ бойындағы татарлардан басталады. Содан Астрахан, Орынбор арқылы Батыс Қазақстанға, біртіндеп Қазақстанның өзге өңіріне тарады. Қазақстанда кеңінен етек жая бастаған Жәдид Мектептері мен медреселердің ішіндегі ірілері “Мамания”, “Расуле”, “Ақтас”, т.б. болды. Мұнда жоғарыда аталған оқулықтармен бірге араб, түркі, қазақ, орыс, дін, тарих, география, жануартану пәндерінен ғылыми түсінік беретін кітаптар пайдаланылды. Патша өкіметі бұл мектептердің өркен жаюына қысымшылықтар жасап келді. Олар өз тыңшыларын жіберіп, нақты мәліметтер жинап, түрлі кедергілер қойып отырды. Мысалы, патша өкіметінің 1911 жылғы мектеп-медреселер туралы есебі бойынша, Қазақстанда 84 медресе бар, онда 28814 шәкірт тәрбиеленіп, 130 ұстаз қызмет атқарған, оның 1446-сы бар болғаны бастауыш сауат ашу мектептерінің түлектері болды. Отаршыл саясат қысымшылығынан жәдидтік бағыттағы оқу орындары ығыстырылып, 19 ғасырдың 2-жартысынан бастап Қазақстанда орыс-қазақ мектептері, училищелері дүниеге келді.[1]

Объяснение: