1) Сами египтяне называли свою страну kmt (Кемет) или Та-кемет, что в переводе на русский означает «чёрный» или «чёрная земля», а точнее — «чернозём», — в честь плодородной чёрной земли, которой славился Египет во все свои эпохи.
2) Главными богатствами, которые давал Нил, были, конечно, вода и плодородный ил, ведь основным занятием для большинства населения являлся труд в сельском хозяйстве. Долина Нила, усмирённая каналами и дамбами, превратилась в настоящий рай для земледельцев.
Археология в сочетании с открытыми в гробницах и дворцах многочисленными рельефами и текстами, рисующими все стороны жизни египтянина, дают полную картину даров благодатной земли.
3) Государство охватывающее весь Египет сложилось не сразу.Сначала возникло около сорока небольших царств,Они постоянно воевали между собой-каждое стремилось покорить соседей Потом все они поделились на 2 государства,после этого они воевали друг с другом и решили объединиться.
4) В первой половине 4-го тысячелетия.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
нужно уложиться в9 предложений
Четвертий хрестовий похід (1202—1204) — четвертий за рахунком похід хрестоносців. На початку був запланований як військова експедиція проти турків з метою визволення Єгипту, проте його результатом стала узурпація влади імператора у Константинополі та заснування Латинської імперії.
Хрестоносці послали посланців до Венеції, Генуї та інших міст, щоб домовитися про експедицію. Одним із посланців був історик Джеффрі де Віллардюін. Нарешті він досяг угоди з Венецією в квітні 1201 року, Дож Енріко Дандоло — голова Венеціанської республіки — погодився перевезти хрестоносців за велику суму — 85 тис. марок сріблом. У червні 1202 p., коли кораблі були вже готові, на острові Лідо зібралася тільки третина хрестоносців. Керівники походу змогли зібрати лише частину необхідної суми. Тоді дож запропонував відкласти плату за умови, що хрестоносці до йому знищити торгового суперника — місто Задар на східному узбережжі Адріатичного моря. Незважаючи на заборону папи воювати проти християн, керівники походу згодилися. 15 листопада 1202 р. вони захопили і пограбували Задар. Папа Інокентій III відлучив Венецію і хрестоносців від церкви, але, бажаючи знищити мусульман, пообіцяв зняти відлучення, якщо похід відбудеться. Пізніше він пом'якшав і простив хрестоносців, та затримав відлучення тільки для венеціанців.
Проте Енріко Дандало намовив хрестоносців на похід проти ще одного свого суперника—християнського Константинополя. Приводом до війни стало бажання Олексія IV Ангела, сина імператора Ісаака II Ангела, відібрати у дядька Олексія престол, який він захопив, осліпивши брата. Імператорський син пообіцяв за це щедру винагороду, вкрай необхідну хрестоносцям, — 200 тис. марок сріблом, які б покрили усі їхні борги Венеції. Ісаак також пообіцяв хрестоносцям після повернення собі трону Візантії дати ще 10 тисяч вояків для походу до Єрусалиму через Єгипет. Хоча деякі хрестоносці були проти цього, мотивуючи тим, що вони пішли у похід задля боротьби з мусульманами, більшість пристала на пропозицію венеціанців. 24 червня 1203 року хрестоносне військо, перевезено венеційськими кораблями, висадилося поблизу Константинополя.
Объяснение: