Як розвивалося мистецтво скульптури?​

Мистецтво скульптури вибирає своїм об'єктом переважно людину, іноді – тварину (тоді виникає анімалістичний жанр) і значно рідше – натюрморт чи пейзаж. Виходячи з цього виділяють два основних роди скульптурного мистецтва.

Кругла скульптура – це тривимірний об'ємний витвір, що зумовлює необхідність дотримання реальних пропорцій зображуваного і містить такі різновиди: статую, групу статуй, бюст тощо. Кругла скульптура передбачає огляд з різних кутів зору.

Рельєф – рід скульптурного мистецтва, що розташовує об'ємне зображення (групи людей, пейзаж) на лінії, перпендикулярній до площини. У свою чергу, рельєф поділяють на барельєф – плескате зображення, що ледве виступає над площиною, та горельєф – скульптурне зображення, яке на половину свого об'єму знаходиться над поверхнею. Існує ще один варіант рельєфу, що зустрічається досить рідко, – так званий заглиблений рельєф, коли зображення залишається на рівні площини, а вирубуються тільки його зовнішні контури. Рельєфні зображення використовують при художньому оформленні стін будівель і постаментів пам'ятників.

За своїм змістом та функціями скульптура поділяється на монументальну – пам'ятники, статуї, рельєфи, що безпосередньо пов’язані з архітектурою і пейзажним середовищем; станкову, яка має камерний характер і представлена жанром портрета; декоративну, що виконує функцію художнього оформлення будівель, парків, вулиць, майданів міст.

Під час створення скульптурного образу необхідно враховувати матеріал і техніку виконання, освітлення, яке підкреслювало б пластичні якості скульптури, а також ритмічну композицію твору, що може бути статичною і динамічною. Отже, скульптору слід дотримуватися всіх цих моментів для досягнення художньої виразності та емоційної насиченості свого творіння.

Сприйняття скульптурного образу відбувається завдяки коловому огляду. Зміна ракурсів, позиції огляду відкривають в об'ємному зображенні різні його грані.

Скульптура – один з найдавніших видів мистецтва, що бере свій початок з глибини століть. Розвиток скульптурного мистецтва пов'язаний з культурами Стародавніх Єгипту, Ассирії та Вавилону. Митці цих держав володіли обома скульптурними родами і як матеріал в основному використовували вапняк, після чого скульптурне зображення розмальовували різнобарвними фарбами.

                                                    УРОК № 23 ТЕМА: «Складывание централизованного государства» Тип урока: Урок-презентация нового материала с элементами ролевой игры. Цель:
• Уяснить, что процесс объединения сопровождался созданием централизованной системы управления, узнать о появлении и задачах Боярской думы, Дворца, церковного собора, казны, складывании местного управления, о начале закрепощения крестьян – введении Юрьева дня.
формированию умения извлекать исторические знания из различных информационных средств: исторического документа, карты, схемы, репродукций художественных картин.
• Развивать историческое рефлексивное мышление через оценку информации, высказывание собственной точки зрения на события, поступки исторических деятелей с опорой на субъективный опыт.
воспитанию активных качеств личности брать ответственность на себя, развитию коммуникативных умений («давать совет») I. Подведение учащихся к формулировке темы урока и совместному определению его задач:
«Вспомните, на уроке мы узнали о завершении образования единого по территории государства. Но другой стороной этого процесса явилось формирование системы управления страной из одного центра. Вы уже догадались, что тема урока: «Складывание централизованного государства». Чтобы нам определить задачи урока, вспомните признаки государства. (Учащиеся называют: единая территория, аппарат управления, законы, налоги, войско)
«Было ли это в России в 15 веке при Иване III?»
(учитель обращает внимание детей на карту «Россия во второй половине XV-началеXVIвека», (СЛАЙД №1), делают вывод о складывании территории и объединении значительного количества земель) Как управлять такой большой территорией, как удержать Ивану III власть, что нужно изменить для этого в государстве?»
II. Изучение нового материала:
СЛАЙД №2
1.Возвышение великокняжеской власти. (СЛАЙД №3)
• Как в 15 веке стали называть великого князя? (Великий князь государь всея Руси)
• Чем его власть отличается от власти прежних князей? (Распространялась на всю страну, не «первый среди равных», а выше их)
• Вспомните, как Иван III пытался подчеркнуть свое особое положение? (женитьба на Софье Палеолог)
• В чем вы видите политический смысл женитьбы на Софье Палеолог?
• Какой герб появился в государстве? Почему у орла две головы?
• Какие символы верховной власти появились?
Окружил себя пышным двором
Не только пышной жизни ради,
Но чтоб в Европе короли,
Чтоб Мухаммед, султан в Царьграде,
И папа римский знать могли,
Что Русь, доступная когда-то
Вторженьям варваров-врагов,

Вся территория  была разбита на феоды, за которые рыцари-крестоносцынесли военную службу. Местных крестьян  завоеватели оставили в крепостном состоянии, а свободных насильственно превратили в крепостных. Крестьяне платили за свои наделы владельцу поместья феодальную ренту.На захваченных землях крестоносцы (местное население называло их франками, поскольку наибольшее количество участников первого крестового похода было из Франции) вели себя, как обыкновенные грабители и хищники. "Всякий, кто хорошо понимает дела франков, - писал о крестоносцах арабский летописец XII столетия Усама ибн Мункыз в своей "Книге назидания", - ...увидит во франках только животных, обладающих достоинством доблести в сражениях, и ничем больше, так же, как и животные обладают доблестью и храбростью при нападениях".Крепостные крестьяне, в число которых входили и арабы-мусульмане, и сирийские христиане, подвергались самой жестокой эксплуатации со стороны крестоносцев. Эксплуатация являлась тем более жестокой, чем больше были развиты в крестоносных государствах товарно-денежные отношения. К феодальному гнету присоединялся и гнет чужеземцев.