Укажіть міста Наддніпрянщини, де були університети 1. Київ 2. Житомир 3. Катеринослав 4. Харків 5.Одеса 6. Лубни

1,5,3

Объяснение:

Відповідь:

Предки греків спочатку мешкали в районі Придунайської низовини або навіть в степах Північного Причорномор'я[1], звідки вони мігрували Пієрію та Фессалію (з початку II-го тис. до н. е.), де ахейці відокремилися від загальної маси греків. Разом з іонійцями ахейці спробували зайняти Аттику, але змушені були відступити і зрештою оселилися у Фтіотиді.

Згідно з міфами ахейці походили від Ахея, сина Ксуфова й онука Гелленова. Ахей народився в Аттиці, під час вимушеної еміграції батька, а після його вигнання жив разом з Ксуфом в Егіалеї. Після смерті Ксуфа, разом із спільниками повернувся до Фессалії або ж оселився у Фтіотиді.

Ображені на мешканців Центральної Греції, фтіотидські ахейці лише чекали слушної нагоди помститися кривдникам. Тому охоче приєдналися до походу фригійського царевича Пелопа, склали більшість його війська і після завойовування Пелопом Пелопоннесу розселилися усім півостровом за винятком Аркадії[2]. Серед переселенців міфи називають, зокрема синів Ахея Архандра и Архитела, а також сина Архандра Метанаста.

За повідомленням Павсанія, населення Пелопоннесу, зокрема Арго­ліди і Лаконіки, і само почало іменувати себе ахей­ця­ми, тож ця назва швидко витіснила інші самоназви[3]. Ім'я ахейців взяли собі також Пелоп і його нащадки, бо це «робило» цих володарів з фригійців «справжніми» греками. Арголіди і Лаконії.

У Гомера ім'я ахеян, разом з ім'ям аргивян, зустрічається як загальне позначення греків[4]. В «Іліаді» Гомер також використовує імена аргів'яни (дав.-гр. Ἀργεῖοι[5]) та данайці (дав.-гр. Δαναοί[6]). Серед ахейських героїв Троянської війни найвідомішими є цар Агамемнон, Ахілл, Одіссей, Аякс Теламонід, Менелай, Діомед, Аякс Оїлід.

Пояснення:

! )для пореформенной россии характерно было развитие капитализма вширь, т.е. распространение его на новые, еще неосвоенные территории. 

2)реформы сыграли довольно таки важную роль началось подвижение россии.

  в этот период сложилась благоприятная ситуация для развития хлебопашества.  плюс ко всему, реформа, освободив крестьян от личной зависимости, не уравняла их с помещиками в гражданских правах. она перевела крестьян из разряда крепостных в разряд так называемого податного сословия. государство облагало представителей этого сословия подушной податью, т.е. налогом не на имущество, а на человека вне зависимости от его доходов.