Установіть відповідність між іменами правителя та його стислою характеристикою 1. Ян Цзянь 2. Махмуд Газневі 3. Чжен Хе 4. Мухаммед Туглак 5. Ян Гус А)Був редактором Празького університету б)здійснював систематичні грабіжницькі походи до Індії в)очолив сім військових експедицій Китаю г) силою зброї відновив єдність Китаю , заснував династію Суй д)за щас правління цього володаря Делійський султанат досяг найбільших розмірів е)захопив Болгарію , Сербію , Македонію До 13:10

1223, 31 травня – бій між русько-половецькими силами і монгольським військом на річці Калка, яка стала передвісником лихоліть у часи монгольського нашестя.

На початку 1223-го монгольські війська розгромили основні сили половців, вторглися до Криму і захопили Сурож. Як повідомляв літописець: «І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: «Якщо ви не нам, – то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете». І була рада всіх князів у городі Києві, і нарадились вони так: «Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй».

Були сформовані три групи військ: київська на чолі з князем Мстиславом Романовичем, чернігівсько-смоленська (очолив чернігівський князь Мстислав Святославич) і галицько-волинська на чолі Мстиславом Мстиславичем Удатним, головним ініціатором походу. Князь суздальський Юрій Всеволодович обмежився допоміжним загоном ростовського князя, який вирушив запізно і незабаром повернувся назад.

Військо об’єдналося на правому березі Дніпра, біля острова Хортиця, куди прибули половецькі загони. До руських князів перед тим прибули монгольські посли, пропонуючи союз проти половців. На вимогу останніх послів вбили, що зробило неминучою війну з Монгольською імперією. За кілька днів прибуло нове посольство з оголошенням війни: «Ви послухали половців, а послів наших перебили; йдете проти нас, то йдіть; ми вас не чіпали, хай усім Бог (суддя)».

Через суперництво трьох Мстиславів, руське військо не мало єдності: одні вимагали наступу, інші наполягали на обороні. Врешті, розгромивши невеличкий роз’їзд монголів по той бік Дніпра і піднявши бойовий дух, 23 травня військо переправилося через річку і протягом восьми днів просувалося вглиб степу.

31 травня 1223-го русько-половецька армія вийшла на річку Калку. Авангард війська у запеклій битві розбив монгольські сторожові частини. загони Мстислава Удатного переправилися через Калку, тоді як через нескоординованість дій відділи київського князя не стали форсувати річку і розбили укріплений табір. Тим часом передові загони зіткнулися з добре підготовленим монгольським військом Субедея і Джебе (приблизно 20 тисяч), яке розпочало наступ. Перший удар прийняли половці, однак їх бойові порядки були швидко зім’яті і стали панічно тікати. Військо Мстислава Удатного не встигло приготуватися до оборони, однак міцно трималося, а йому на до через Калку почали переправлятися чернігівські сили Мстислава Святославича. Долю битви вирішили монгольські підкріплення: під зливою стріл руське військо не витримало і почало тікати.

Тим часом частина монголів обложила укріплені позиції київського князя. Мстислав Романович три дні мужньо тримав оборону, однак, потерпаючи від нестачі води, піддався на обіцянки союзних монголам бродників про помилування в обмін за грошовий викуп. Але коли руське військо вийшло із укріплень, князів зв’язали і передали монголам, а обеззброєних воїнів стратили.

Святкуючи перемогу, монголи змусили князів лягти на землю, після чого на них поклали дерев’яні ворота, на які поставили лави і столи і буквально розчавили під час бенкету. Тим самим монголи нібито виконали обіцянку не проливати крові, яку давали під час перемовин.

Головними причинами поразки стали, насамперед, неузгодженість дій руських князів та тактично грамотні дії монгольських полководців. Під Калкою загинуло до 90% руського війська (його чисельність у різних авторів коливається від 18 до 103 тисяч), у тому числі 12 князів (серед них Мстислав Романович і Мстислав Святославич). Ця битва стала однією з найважчих поразок руських військ. Південні і центральні руські землі втратили своїх володарів і військо, натомість стала зростати роль північно-східного Володимиро-Суздальського князівства і західного Галицько-Волинського.

1. Литовців

2.Би́тва на Си́ніх Во́дах — битва між литовсько-руським та монголо-татарськими військами, що відбулася 1362 року на річці Сині Води. ... Ця перемога задовго до Куликовської битви 1380 року підірвала могутність Золотої Орди і поклала початок звільненню Русі від монголо-татарського іга.

3.Наслідки Кревської унії.

Наслідки Кревської унії.• унія викликала опір литовського боярства, підтриманого частиною руської знаті, очолив боротьбу князь Вітовт. Два останні пункти державно-політичного союзу фактично не були втілені у життя. У 1392 р. він був визнаний довічним правителем Великого князівства Литовського (князював до 1430 р.); 

Внаслідок укладення Кревської уніїпосилюється вплив литовської знаті усередині новоутвореної державизменшується значення католицизму, його впливу на литовсько-руське населення внаслідок толерантності поляківнадаються та розширюються права і привілеї литовським феодалам, які прийняли католицизмТевтонський орден розпочинає військової дії супроти Польщі

Причини Кревської унії:

• у часи князювання в Литві Ягайла для неї та Польського королівства посилилася загроза з боку Тевтонського ордену, що примусило обидві держави зблизитися і укласти державно-політичний союз.

прагнення Ягайла знайти підтримку в боротьбі за владу з князем Вітовтом;

• прагнення Польщі мирним шляхом через унію з Литвою підпорядкувати українські землі

5. Наслідки битви

Після перемоги під Вількомиром з просуванням литовських військ у володіння Свидригайла Сигізмунд Кейстутович остаточно сів на «велике княжіння Литовське і Руське»[4] — Свидригайло втратив вплив у Полоцькій, Вітебській землях та на Смоленщині й був змушений втікати до Києва.Свидригайло після поразки під Вількомиром залишився без війська, союзників хрестоносців і своєї опори — руської знаті (більшість удільних князів, що попали в полон під Вількомиром, залишалися в ув'язненні до самої смерти Сигізмунда

Причини битви

В 1434 году Сигизмунд Кейстутович выдал привилей, которым уравнял в правах католиков литвинов и православных русинов, и таким образом перетянул на свою сторону отдельных православных сторонников Свидригайло. Тогда в 1435 году Свидригайло решил дать генеральную битву.