Більшість дослідників сходяться в думці, що Суча́сна світова́ культу́ра — це безліч самобутніх культур, які знаходяться в діалозі і взаємодії одна з одною, при чому діалог і взаємодія йдуть не тільки по осі теперішнього часу, але й по осі «минуле-майбутнє».
Але культура — це не тільки безліч культур, це також світова культура, єдиний культурний потік від Шумерів до наших днів, від Сходу на Захід, від Заходу на Схід. Сьогодні щодо долі культури викристалізувалися два різних розуміння, два погляди, так би мовити «оптимістичний» і «песимістичний». Оптимісти стверджують, що світова культура на правильному шляху, що майбутнє за наукою, технікою, інформацією, регіонально-організованою економікою, що цінності західної культури (успіх, влада, особиста воля, сила і т. д.) є істинними. Песимісти, починаючи від Шпенглера, на противагу, упевнені в зворотному: сучасна світова культура, вважають вони, хилиться до сутінків, кризи.
Існують різні погляди на співвідношення культур різних епох і народів. За висловом М. Бахтіна, «культура завжди лежить на межах» з іншими культурами й епохами. Сучасна людина починає розуміти, що культурна самобутність його народу невіддільна від культурної самобутності інших народів, що всі ми підкоряємося законам культурної комунікації. Німецький соціолог Освальд Шпенглер розглядав сучасну культуру не як єдину загальнолюдську, а розколоту на вісім культур. Ці культури — єгипетська, індійська, вавилонська, китайська, греко-римська, візантійсько-арабська, культура майя, російсько-сибірська. Кожна культура підпорядкована твердому процесу еволюції, фази якої — народження і дитинство, молодість і зрілість, схід і захід.
Питирим Сорокін розвивав учення про «інтегральну» соціологію, що охоплює всі аспекти культури. Він розрізняв системи культурних феноменів багатьох рівнів. Найвищі системи з них (суперсистеми) базуються на світоглядах.
Пояснення:НАДІЮСЬ ДО
ale-protasov
14.02.2023
Последствия раздробленности Руси : Положительные : - Обогащение русской культуры, взаимодействуясь с Великим Княжеством Литовским и Золотоордынским Государством -Укрепило моральный дух следствия этого политического состояния Отрицательные : -Забыты ремесла, города превращены в руины, лучшие мастера уведены в рабство. На Руси присутствовал дефицит бюджета, а самое главное подготовленных людей. Ведь мастерство предается от отца к сыну, из поколения в поколение. Именно в период раздробленности Русь начала отставать от Западной Европы
mila-vsv
14.02.2023
В 1789 году во Франции свершилась Великая Французская революция. Материальные предпосылки революции были связаны с развитием капиталистического уклада в недрах т. н. старого порядка, ее движущие силы были вызваны к жизни противоречиями, сопровождавшими этот процесс. Непосредственной причиной революции стало банкротство государства, оказавшегося не расплатиться с чудовищными долгами без отказа от системы архаичных привилегий, основанной на знатности, родовых связях. 14 июля 1789 в Париже была штурмом взята крепость-тюрьма Бастилия, символ абсолютизма. Этот день считается датой начала Великой французской революции. в сентябре 1794 впервые в истории Франции был принят декрет об отделении церкви от государства. 5 октября (13 вандемьера) 1795 республиканские войска Наполеона Бонапарта подавили роялистский мятеж в Париже. Однако в политике сменявшихся у власти группировок (термидорианцы, Директория) все больший размах приобретала борьба с народными массами. Широкомасштабная внешняя агрессия — Наполеоновские войны в Италии, Египте и т. д.— защищала Францию и от угрозы реставрации старого порядка, и от нового подъема революционного движения. Революция завершилась 9 ноября (18 брюмера) 1799 установлением «твердой власти» — диктатуры Наполеона. в 1837 королевой Соединенного королевства Великобритании и Ирландии стала Виктория, последняя представительница Ганноверской династии. Ее беспрецедентно долгое в английской истории царствование (более 60 лет) связано с укреплением морального авторитета короны. Относительно стабильные годы правления королевы Виктории стали символом империи. Викторианством были пронизаны практически все стороны жизни во время ее правления: политика, экономика, культура и даже спорт. Например, к самым выдающимся архитектурным сооружениям в викторианском стиле относится здание английского парламента в Лондоне, возводившееся в 1840-1860 гг.. Непреходящей ценностью национальной и мировой культуры остаются лучшие произведения писателей-«викторианцев» (Диккенса, Теккерея, Киплинга, Дж. Элиот, сестер Бронте, Карлейля, Троллопа), сохранивших для потомков яркий художественный образ эпохи. Но викторианские ценности, особенно моральные, воспринимались далеко не однозначно и неоднократно подвергались пересмотру как современниками (О. Уайлд), так и последующими поколениями (прежде всего «потерянным поколением» — Р. Олдингтон, Д. Лоренс). Викторианцы обвинялись прежде всего в лицемерии и ханжестве, именно этот смысловой оттенок вкладывался в сочетание викторианская эпоха. И тем не менее эта эпоха, представляющая собой многослойное сложное явление, оставила яркий след в истории и не только Британии. 8 июня 1815 на Венском конгрессе из 39-ти германских государств под гегемонией австрийских Габсбургов был создан Германский союз. Под руководством Бисмарка было осуществлено объединение Германии путем «революции сверху» — в результате трех победоносных войн Пруссии: в 1864 совместно с Австрией против Дании, в 1866 против Австрии, в 1870-1871 против Франции. в 1870-1871 годах разразилась война между Францией, стремившейся сохранить свою гегемонию в Европе и препятствовавшей объединению Германии, и Пруссией, выступавшей совместно с рядом других германских государств. В ходе Франко-прусской войны пала Вторая империя во Франции и завершилось объединение Германии под главенством Пруссии. Французская армия была разгромлена. Прусские войска оккупировали значительную часть французской территории, участвовали в подавлении Парижской Коммуны 1871. Франко-прусская война завершилась грабительским в отношении Франции Франкфуртским мирным договором 1871. в 1845 мексиканский Техас был присоединен к Соединенным Штатам. Политика экспансии на запад и на юг продолжилась, границы молодого государства постоянно расширялись. В январе 1946 американские войска вторглись на мексиканскую территорию южнее Техаса. Армия Мексики неожиданно для американцев оказала сопротивление. В ответ на это США объявили13 мая 1846 войну Мексике. Американская армия превосходила мексиканские войска и по вооруженности и численно. Войска США заняли в 1846 — начале 1847 Калифорнию и значительную часть Северной Мексики. В сентябре 1847 им удалось захватить столицу Мексики. 2 февраля 1848 был заключен Гуадалупе-Идальго мирный договор, по которому более половины мексиканской территории отходило к Соединенным Штатам.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Які літературні твори стародавнього світу стали частиною сучасної світової культури?
Відповідь:
Більшість дослідників сходяться в думці, що Суча́сна світова́ культу́ра — це безліч самобутніх культур, які знаходяться в діалозі і взаємодії одна з одною, при чому діалог і взаємодія йдуть не тільки по осі теперішнього часу, але й по осі «минуле-майбутнє».
Але культура — це не тільки безліч культур, це також світова культура, єдиний культурний потік від Шумерів до наших днів, від Сходу на Захід, від Заходу на Схід. Сьогодні щодо долі культури викристалізувалися два різних розуміння, два погляди, так би мовити «оптимістичний» і «песимістичний». Оптимісти стверджують, що світова культура на правильному шляху, що майбутнє за наукою, технікою, інформацією, регіонально-організованою економікою, що цінності західної культури (успіх, влада, особиста воля, сила і т. д.) є істинними. Песимісти, починаючи від Шпенглера, на противагу, упевнені в зворотному: сучасна світова культура, вважають вони, хилиться до сутінків, кризи.
Існують різні погляди на співвідношення культур різних епох і народів. За висловом М. Бахтіна, «культура завжди лежить на межах» з іншими культурами й епохами. Сучасна людина починає розуміти, що культурна самобутність його народу невіддільна від культурної самобутності інших народів, що всі ми підкоряємося законам культурної комунікації. Німецький соціолог Освальд Шпенглер розглядав сучасну культуру не як єдину загальнолюдську, а розколоту на вісім культур. Ці культури — єгипетська, індійська, вавилонська, китайська, греко-римська, візантійсько-арабська, культура майя, російсько-сибірська. Кожна культура підпорядкована твердому процесу еволюції, фази якої — народження і дитинство, молодість і зрілість, схід і захід.
Питирим Сорокін розвивав учення про «інтегральну» соціологію, що охоплює всі аспекти культури. Він розрізняв системи культурних феноменів багатьох рівнів. Найвищі системи з них (суперсистеми) базуються на світоглядах.
Пояснення:НАДІЮСЬ ДО