1. Укажіть дату зображеної на картосхемі битви, що відбулася під час греко-перських війн.​

Придушивши повстання у 493 до н. е., перська армія під командуванням полководця Мардонія навесні 492 переправилася через Геллеспонт для завоювання Греції, але після загибелі флоту (близько 300 кораблів) під час бурі поблизу Афона змушена була повернутися назад, обмежившись окупацією Фракії.

Навесні 490 до н. е. перська армія під командуванням полководців Датіса й Артаферна направилася морським шляхом через острова Родос, Наксос і Делос до Евбеї і, захопивши її, висадилася на марафонській рівнині, де відбулася знаменита битва під Марафоном (490 до н. е.), в якій афіняни та платейці під командуванням Мільтіада одержали вагому перемогу над персами.

Протягом 10-річного перепочинку в Афінах з ініціативи вождя демократичного угруповання Фемістокла був створений великий флот. Напередодні перського походу у Коринфі відбувся Істмійський конгрес, де 30 грецьких держав уклали союз. Новий похід персів у 480 до н. е. очолював цар Ксеркс. Перське військо прорвалося через гірський прохід Термопіли, який захищали греки під командуванням спартанського царя Леоніда, спустошили Беотію, Аттику та зруйнували Афіни.

Однак у тому ж році перський флот зазнав тяжкої поразки біля острова Саламін. 479 до н. е. при Платеях було розгромлено сухопутне військо персів. У цей же час перський флот зазнав поразки біля мису Мікале. Ці перемоги по суті справи вирішили підсумок греко-перських воєн: перси змушені були очистити територію Греції, а греки перенесли військові дії в район Егейського моря та в Малу Азію.

Объяснение:

Депортация народов — одна из форм политических репрессий в СССР[1]. Основными особенностями депортаций как репрессий были их внесудебный характер, контингентность[2] и перемещение больших масс людей в географически отдалённую, непривычную для них и часто рискованную среду обитания[3].

По мнению Павла Поляна, в СССР тотальной депортации были подвергнуты десять народов: корейцы, немцы, финны-ингерманландцы, карачаевцы, калмыки, чеченцы, ингуши, балкарцы, крымские татары и турки-месхетинцы. Из них семь — немцы, карачаевцы, калмыки, ингуши, чеченцы, балкарцы и крымские татары — лишились при этом и своих национальных автономий.

Депортациям в СССР подверглось ещё множество других этнических, этноконфессиональных и социальных категорий советских граждан: 

Македонский послал на войска. Тогда Спитамен инсценировал отступление. Когда греки кинулись вслед за «испугавшимися» кочевниками, Спитамен развернул войска и перешел в наступление. Далее Арриан сообщает, что греки «бежали на небольшой остров на реке, где скифы и всадники Спитамена окружили их и перестреляли». Так саки уничтожили один из крупных отрядов Александра Македонского. По другим древним источникам, Александр в этом сражении был ранен в ногу сакской стрелой.

Таким образом, жившие за Сырдарьей кочевые племена так и не были покорены завоевателями и сохранили свою независимость. Сакские племена преградили греко македонцам путь на Восток.