Непосредственно после распада СССР главной проблемой в отношениях между РФ и Украиной оставалось решение вопроса о а) транспортировке российской нефти через территорию Украины б) положении русскоязычного населения в) разделе Черноморского флота г) запрете пролета российских самолетов над территорией Украины В Конституции РФ 1993 г. впервые в отечественной истории закреплена идея а) укрепления государственной формы собственности б) разделения властей в) создания федерации г) свободы совести 18. Кто из президентов Чечни начал первую чеченскую кампанию А) Джохар Дудаев Б) Аслан Масхадов в) Ахмад Кадыров г) Павел Грачёв 19. Какие республики являлись основными участниками нагорно-карабахского конфликта? а) Грузия и Армения б) Грузия и Южная Осетия в) Грузия и Азербайджан г) Азербайджан и Армения

КИЕВСКОЕ КНЯЖЕСТВО - древнерусское княжество во 2-й трети XII века - 1470 году.

Сто­ли­ца - Ки­ев. Об­ра­зо­ва­лось в про­цес­се рас­па­да Древнерусского государства Первоначально Киевское княжество, помимо своей основной территории, включало Погорину (Погорынье; земли по реке Горынь) и Берестейскую волость (центр - город Берестье, ныне Брест). В Киевском княжестве находилось около 90 городов, во многих из них в различные периоды существовали отдельные княжеские столы: в Белгороде Киевском, Берестье, Василёве (ныне Васильков), Вышгороде, Дорогобуже, Дорогичине (ныне Дрохичин), Овруче, Городце-Остерском (ныне Остёр), Пересопнице, Торческе, Треполе и др. Ряд городов-крепостей защищал Киев от половецких набегов по правому берегу реки Днепр и с юга - по рекам Стугна и Рось; Вышгород и Белгород Киевский обороняли столицу Киевского княжества с севера и запада. На южных границах Киевского княжества, в Поросье, расселились служившие киевским князьям кочевники - чёрные клобуки.

На межі давнього та нового періодів в історії українського письменства височить постать Григорія Сковороди. З покоління в покоління передаються розповіді про цього письменника тителя, філософа. За що б він не брався, робив по-новому, ставився до цього з відповідальністю, принципово.

Будучи викладачем піїтики, Г. Сковорода викладав предмет по-своєму, працював залюбки, написав підручник. Це не подобалось єпископу, а ще більше не сподобалася, сміливість, з якою Сковорода йому відповів: «Одна справа — архієрейський посох, а інша — смичок». Цими словами філософ указував на невігластво єпископа, який не має права судити про якість викладання.

З 1769 року Сковорода вів мандрівне життя, щоразу відхиляючи пропозиції щодо різних посад та чинів. А таких пропозицій було багато. Ченці Києво-Печерської лаври, знаючи його як ученого, пропонували стати «стовпом церкви і прикрасою обителі». У відповідь почули: «Я стовпотворіння собою умножати не хочу, доволі і вас, стовпів неотесаних, у храмі Божому...» Спокутували його й

І високими світськими посадами. Бажаючи ізолювати від людей, харківський губернатор запитував Сковороду, з якої причини той не обере якогось сану. І Григорій Савич пояснив, що світ подібний до театру, де кожний обирає свою роль. А він обрав і грає роль низько самотньої людини. Відмовив Сковорода навіть цариці Катерині II, заявивши: «Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця»

Объяснение: