Сөздерді тауып беріңіздерші!​

Племенные союзы восточных славян (восточнославянские союзы племён, племена восточных славян, объединения восточных славян) — форма общественной организации восточнославянского общества в период разложения первобытно-общинного строя и формирования государственности. Образование союзов — этап на пути складывания государственности восточных славян. Говоря о «союзах», в данном случае историки подразумевают, что они были сложными образованиями и носили уже не родовой, а территориально-политический характер.

В Повести временных лет данные объединения ретроспективно именуются «княжениями»: «стал род их держать княжение у полян, а у древлян было своё княжение, а у дреговичей своё, а у славян в Новгороде своё, а другое на реке Полоте, где полочане»[1]. То есть имеющими наследственную княжескую власть. Термин «племя» по отношению к ним в летописях не употребляется.

370 років тому – навесні 1648 року – почалося повстання під проводом Богдана Хмельницького. У ці травневі дні повстання перейшло з підготовчої фази до активної. Козаки разом зі своїми кримськотатарськими союзниками здобули свою першу перемогу в битві під Жовтими водами, яка дозволила їм невдовзі захопити ініціативу. Про ті події, які мали велике значення не лише для української історії, а й для історії Центрально-Східної Європи, Радіо Свобода розмовляло з істориком Віктором Брехуненком.

Объяснение: