Для чего карл 1 напал на арабов​

Объяснение:

Карл Марте́лл (лат. Carolus Martellus, фр. Charles Martel; 686 или 688 — 741) — майордом франков в 717—741 годах из рода Пипинидов, вошедший в историю как Европы от арабов в битве при Пуатье.

Шумери й аккади. Друга країна, що в ранні часи дійшла до вищої культури, була Месопотамія — низина між ріками Євфратом і Тигром. Ця низина постала з намулів, що їх обидві ріки наносили з гір; геологи обчислили, що один кілометр цієї низини прибував кожні 30 років. Грунт тут був незвичайно родючий, а ріки наводнювали його своїми виливами: Тигр — у травні й червні, Євфрат — у вересні. На вогкій землі у теплому підсонні рослинність доходила до незвичайної буйності. Так само як і Єгипет, Месопотамія була завдяки своїй природі хліборобською країною.

Найдавніша культура Месопотамії походить з кам'яної доби, коли ще тамтешнє населення не знало металів. Англійські й німецькі археологічні експедиції відкопали кілька осель із тих прадавніх часів. Людські садиби стояли на острівцях серед багон, хати були з убиваної глини або будовані з очерету й покриті солом'яними матами. Ще й до цього часу в цих околицях зустрічаються такі вбогі ліп'янки. Мешканці краю знали управу збіжжя, тримали худобу, а найбільше свиней. Знаряддя вироблювали з кременя, посуд ліпили з глини. їхнє начиння відзначається гарною формою, а не раз прикрашене й примітивним орнаментом. Жінки любили прикраси з мушель, різнобарвні камінчики і глиняні цяцьки. Особливу увагу звертають жіночі фігурки з теракоти. Всі вони мають струнке тіло, з дуже широкими раменами і фантастично уформованою головою; одні тримають руки на стегнах, інші на лівому рамені мають дитину. Якого походження були ці найдавніші мешканці Месопотамії, дотепер ще не досліджено.

ответ:Развитие рабовладельческого общества привело к обострению всех его классовых и социальных противоречий. Важнейшим явлением социально-экономической и политической жизни Древнего Рима во II в. до н. э. следует считать кризис полисной организации, когда старые республиканские учреждения, при к нуждам небольшой римской общины, оказались в новых условиях недостаточно действенными. Распад Римской республики отмечен следующими яркими политическими событиями:

     восстания рабов - два восстания в Сицилии (138 г. и 104 - 99 гг. до н. э.) и восстание под руководством Спартака (74 - 70 гг. до н. э.);

   борьба между мелким и крупным землевладением, широкое революционное движение сельского плебса, которое едва не привело к гражданской войне и возглавлялось братьями Гракхами, пытавшимися провести аграрную реформу (20-е - 30-е гг. II в. до н. э.);

   Союзническая война (91 - 88 гг. до н. э.), общеиталийское восстание против власти Рима, в результате чего наступила эпоха диктатур - вначале Суллы, а затем Цезаря.