ответь Основные битвы в «Годы Великого бедствия»:1. Булантинская битва произошла в 1728 г. в предгорьях Улытау, в местности Карасиыр у р.Буланты – победа казахов. Место битвы получило название «Қалмақ кырылған» («Место гибели калмыков»2. Аныракайская (Анракайская) битва произошла в 1730(1729) г. в местности Итишпес Алаколь у оз. Балхаш – победа казахов. Местность получила название «Место стонов и рыданий врага»1. Отметь на карте места сражений двух битв Выполни Задание .На основании изученного материала дайте письменный ответ о роли ханов и батыров в историческом значении Булантинской и Аныракайском сражениях. Письменно в тетради​

Булатическое сражение сори если вдруг не правильно я в инете смотрела

Античні автори приділили скіфам багато уваги. Це пояснювалося сусідством обох народів, а також роллю, яку відігравали скіфи у подіях тодішньої історії. Та серед усіх авторів перше місце, безумовно, посідає Геродот (484— 425). Виклад обширного фактажу щасливо поєднується у нього з даром письменника. Арістотель (384—322) вважав його визначним істориком, а римський мислитель Цицерон (І ст. до н. е.) влучно охрестив Геродота "батьком історії". Народився майбутній історик у малоазійському м. Галікарнасс, але через політичні обставини змушений був залишити рідне місто й оселитися на о. Самос. Майже десять років свого життя він присвятив мандрам. Відвідав Передню Азію, Єгипет, острівну і материкову Грецію, Македонію, Фракію, а також, імовірно, Північно-Західне Причорномор'я — Ольвію. Останні роки життя провів у м. Фурії (Південна Італія). Помер, мабуть, в Афінах. Наслідком цих мандрівок стала капітальна праця — "Історія". Перше знайомство публіки з нею відбулося 445 р. до н. е. в Афінах. Геродот часто бував там і входив до кола визначних діячів науки і культури, які групувалися навколо Перікла. Пізніше олександрійські вчені поділили твір Геродота на дев'ять книг і кожну з них назвали ім'ям однієї з муз. Головна тема Геродота — греко-перські війни. Цим пояснюється посилена увага історика до Переднього Сходу та Єгипту, де на той час панувала Персія, а також до народів Північного Причорномор'я, куди перський цар Дарій І Гістасп рушив приблизно у 514 р. до н. е., щоб начебто покарати скіфів за скоєне ними у Передній Азії. І тут Геродот уже не міг оминути увагою скіфів, які змусили лютих ворогів Греції- персів — ганебно втекти, через що й зажили слави непереможних. Скіфський логос уміщено, головним чином, у четвертій книзі Геродота. Природні умови Північного Причорномор'я, обшири й етногеографія Скіфії та сусідніх земель, походження скіфів, їхнє перебування у Передній Азії, війна з Дарієм, релігія, побут, звичаї скіфських і нескіфських народів, імена скіфських царів — усе це ми знаємо, завдяки Геродоту. Від нього ми дізналися також про самоназву цього народу — сколоти, скіфами ж їх називали елліни. Достовірність багатьох свідчень Геродота підтверджена іншими писемними, а також археологічними джерелами. На жаль, твори попередників Геродота відомі фрагментарно — за згадками пізніших авторів. Уперше етнонім скіфи засвідчено найдавнішим грецьким поетом Гесіодом (друга половина VIII ст. до н. е.). Окрім відомої поеми "Труди і дні", йому, мабуть, належить запис епічної поеми "Теогонія", уривки з якої доніс Страбон (VII, ч 9). У ній фігурують гіппемолги (доярі кобил), які живуть в оселях на візках і яких названо скіфами.

Отношение бояр к княжеской власти выразилось в том числе в усилении значения московского тысяцкого.
Уже при Семионе Гордом боярин Хвост затеял кромолу против князя, но был изгнан.
При Иване Ивановиче он снова сделался тысяцким.
В 1357 г Хвост был убит:
пронёсся слух что его убили бояре.
В Москве произошёл мятеж, так что некоторые из бояр должны были отъехать в Рязань.
Сан тысяцкого получил Василий Вельяминов.
По смерти которого Дмитрий Донской оставил должность тысяцкого незамещённой.
Сын Вельяминова, Иван, хотел силой завладеть ею, но был казнён.