Гетьманщина проіснувала 115 років, відіграла важливу роль в історії і державотворчих змаганнях українського народу.
• Створення власної державності захистило український народ від асиміляції, соціального визиску і національно-релігійних утисків із боку польської влади.
• Створення Гетьманщини стало складовою загальноєвропейських процесів творення національних держав, які розгорнулися в Нові часи.
• Переважну частину свого існування Гетьманщина перебувала під контролем царської влади, яка постійно втручалася в її внутрішні справи і зовнішньополітичні зв’язки. Проте управління та соціально-економічна політика Гетьманщини здійснювалася самими українцями, яким належали ключові позиції в судочинстві, фінансах та армії.
• Гетьманщина забезпечила умови для остаточного становлення українського народу, створила можливості для розвитку його мови і культури.
• Історична спадщина Української козацької держави надихала майбутні покоління борців за визволення України. Із нащадків козацької старшини вийшло багато українських діячів, що розгорнули національно-визвольну боротьбу в наступні роки, поєднуючи історичні традиції з новими західноєвропейськими ідеями.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
На підставі наведених свідчить сформулюйте 3-4 тези про історчну роль легіону УСС і трагізм становища у якому він опинився під час воєнних операцій проти Росії
Було багато причин, які викликали ліквідацію гетьманства. Насамперед - зміни на царському престолі. 1761 року померла цариця Єлисавета. Після її смерти короткий час правив її племінник, син гольштайнського герцоґа, Петро III. Він припинив війну з Прусією, тим врятувавши її від загибелі, і, в інтересах своєї батьківщини, Гольштайнії, розпочав війну з Данією. В Україні проголошено набір охотників для «гольшайнського корпусу», до якого вступило кілька тисяч українців. Взагалі за правління Єлисавети і ще більше за Петра III Гольштайн став відігравати в Україні помітну роль: чимало старшинської молоді служило при гольштайнському дворі. Петро III виявляв симпатії до України, але в 1762 році його скинуто з престола і вбито. На престіл вступила його жінка, німецька принцеса, під іменем Катерина II. Вона послідовно провадила принцип централізації управління і поспішала скасувати автономію окремих народів, що входили до складу Російської імперії. Першим мало бути, на її думку, скасовано гетьманство