Які Січі-столицііснували у другій половині 16 – першій половині 17 ст.?​

Всього  за  історію  існування  Січі  на  Запоріжжі  їх  було  вісім. Самі  різні  обставини  примушували  козаків  змінювати  місцерозташування  січей.  Протягом  16-17  століття  існували  такі  Січі  як  Хортицька, Томаківська,  Базавлуцька,   Микитинська, Чортомлицька.

 Томаківська  Січ,  що  існувала  з 80-х років  16  століття  до  1593  року  була  першою   достовірно зафіксованою джерелами військово-політичною організацією козаків,  тобто  мала  кош  і  відповідала  традиційному  устрою  Січі.  Після створення в 1572р. польським королем Сигізмундом ІІ Августом реєстрового козацького війська переважна більшість козаків, що не ввійшли до реєстру змушені були самотужки вирішувати проблеми своєї самоорганізації, що й привело згодом до їх об'єднання в військово-політичну організацію - Запорізську Січ. За  часів  існування  Томаківської  Січі  козацьке  військо  складало  близько  10  тисяч.  Воно  приймало  участь  в  повстанні  Косинського, в  походах  на  татарські  землі  та  в  морських  походах  на  Турцію.  Зруйнована  ця  Січ  була  у  1583  році  80-тисячним  татарським  військом.

Сражение на Сталинградском фронте началось 17 июля 1942 года, но немцы и сегодня винят сильные морозы Красной армии победить. Сталинградская битва началась летом 23 августа 1942 года, когда немецкая авиация произвела массированную бомбардировку города. В Сталинграде погибло 40 000 человек. 

В наступление по всему фронту немецкие войска переходят 13 сентября 1942 года, предпринимая попытку взять Сталинград штурмом. Советским войскам этот натиск сдержать не удаётся. Бойцы Красной армии отступают в город, а на улицах Сталинграда разворачиваются ожесточённые бои.

Для Гитлера было очень важно овладеть Сталинградом, крупным индустриальным городом на берегу Волги, стратегически важного транспортного маршрута, соединявшего Центр России с Южными регионами СССР — Крымом, Кавказом и Закавказьем.

Смутное время в истории России – это сложный период в истории страны. Он продлился в период с 1598 по 1613 гг. Страна на рубеже 16 – 17 веков перенесла жесточайший социально-экономический и политический кризис. Татарское нашествие, ливонская война, и внутренняя политика Ивана Грозного (опричнина) привели к максимальному усилению негативных тенденций и росту недовольства среди населения страны. Эти сложнейшие исторические обстоятельства стали причинами Смутного времени на Руси. Историки выделяют отдельные, наиболее значимые периоды Смутного времени.

Первый период, начало Смуты, ознаменовался жестокой борьбой за престол множества претендентов. Сын Ивана Грозного Федор, унаследовавший власть, оказался слабым правителем. Фактически власть получил Борис Годунов, брат супруги царя. Именно его политика в итоге привела к недовольству народа.

Начало Смуте было положено появлениям в Польше Григория Отрепьева, объявившего себя Лжедмитрием, чудесным образом сыном Грозного. Не без подде