Где находится местность Карасиыр? ​

на берегах рек Буланты и Белеуты (юго-восточной части Тургайской степи) в местности Кара-Сиыр, которая впоследствии получила название «Калмак крылган» – место гибели калмыков.

Характеристика Течія

Радянська Націоналістична Польська

Мета Визволення від загарбників

Відновлення радянської влади Відновлення української держави Відновлення польської держави, повернення західноукраїнських земель до складу Польщі

Організаційне оформлення 1941—-1942 pp. Партизанські загони, з'єднання; радянське підпілля (3500 підпільних організацій і груп) Похідні групи (1941 p.), Поліська Січ (1941 p.), УПА (листопад 1942 р.) та інші загони, підпілля ОУН 1941—1942 pp. Армія Крайова, Армія Людова, батальйони хлопські

Кількість, тис. осіб 200—600 50—200 (похідні групи— 5-10) 10—20

Командири С. Ковпак, О.Сабуров, 0. Федоров, М. Наумов. Штаб партизанського руху в Україні очолював Т. Строкач Командир Поліської Січі — Тарас Бульба (Боровець). Командуючі УПА: Д. Клячківський (К. Савур), Р. Шухевич (Т. Чупринка) Командуючий Армії Крайової — Т. Бур-Комаровський

Основні райони дій Українське Полісся, Чернігівщина, Сумщина Волинь, Галичина, українське Полісся Волинь, Полісся

Специфіка бойових дій Діяльність партизанів як правило підпорядковувалася й узгоджувалася з потребами фронту: диверсії на залізницях, удари по воєнних об'єктах, розвідка, до в переправі через річки тощо. Найбільші координовані операції партизанів: «Рейкова війна» і «Концерт» по зриву перевезень воєнних вантажів на залізницях, а також рейди великих партизанських з'єднань по тилах ворога Переважно діяла як самооборона населення — витіснення окупаційної адміністрації, створення української, захист населення від сваволі влади, зрив вивозу до Німеччини продовольства, робочої сили, проведення оборонних боїв з карателями по периметру і в середині контрольованої території. Напади на воєнні об'єкти здійснювалися в основному з метою оволодіння зброєю Діяла як самооборона польського населення. Засвідчувала претензії Польщі на західноукраїнські землі

Да, действительно, маршал Юзеф Пилсудский в 1926 г. в Польше совершил «бескровный переворот» и объявил «санацию» (оздоровление экономики). Дело в том, что политика оздоровления не отменяла парламентского режима, но вся реальная власть при этом переходила к президенту. Очень хитрый ход, достойный уважения. Важнейшим экономическим достижением этой «санации» стала стабилизация валюты с иностранных займов. Надо отдать должное, что Юзеф Пилсудский сделал большой шаг в истории своей страны и именно это он имел в виду в своем высказывании.