Галдан-Церен вновь напал на казахские аулы. Назовите год.

1680 год

Объяснение:

Среди греческих мифов есть один особенно прекрасный. В нем рассказывается об афинском архитекторе, скульпторе, художнике и изобретателе Дедале и его сыне Икаре.По преданию, именно Дедал построил для Минотавра зна­менитый Лабиринт на острове Крите. Он же дал дочери крит­ского царя Ариадне клубок ниток, с которого герой Тезей, убив Минотавра, выбрался из Лабиринта (см. «Нить Ариадны»).За это царь Минос заключил Дедала и Икара в темницу. Однако Дедал сделал себе и сыну крылья из птичьих перьев, слепленных воском. На этих крыльях Дедал с Икаром улете­ли с острова. Когда они пролетали над Эгейским морем, Икар, вопреки запрету отца, поднялся высоко к солнцу. Солн­це растопило воск на его крыльях, они распались, и Икар утонул в море.Имя Икара стало нарицательным. Так называют человека пытливого, ищущего, смело идущего к успеху, поднимаю­щегося над обыденностью жизни. А выражение «полет Икара» употребляется в значении: смелые, но рискованные дер­зания.

Незадовго до руйнування Січі, козацький флот майже всім складом був переведений на Дунай. Османський султан виділив козакам під Задунайську Січ острів святого Юрія з Сулинським і Георгіївським гирлами Дунаю та видав клейноди — булаву, бунчук, печатку та висвячену Константинопольським патріархом корогву. Частина запорожців невдовзі склали основу Полтавського та Херсонського полків.

Організація й швидке зміцнення Задунайської Січі викликало все більші симпатії в українського населення і унеможливлювало участь у війні українців на стороні Росії[джерело?]. Таким чином руйнація Запорізької Січі та утворення непідконтрольної Петербургу Задунайської Січі призвели до того, що південно-західні кордони Російської імперії виявились безборонними. 31 жовтня 1776 року Потьомкін про це доповідав Катерині ІІ.

Спроба утримати козаків від еміграції за Дунай та на Забужжя не дала результатів. Тоді Катерина II 5 травня 1779 року і 27 квітня 1780 року видала маніфести з проханням до козаків повернутися у рідний край, обіцяючи дати кожному з них землю і службу за російськими чинами. Ці заклики також не дали результатів.

Задунайська Січ з перервами та численними переїздами з місця на місце проіснувала до 1828 року.Объяснение: