порівняйте права передбачені в статті 1 - 2 до декларації з правами передбаченими в статті 3 Конституції України людина її життя і здоров'я честь і гідність недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Який висновок можна зробити на основі порівняння двох документів? ​

На данный момент Российская Федерация ведет и поддерживает дипломатические отношения со 189 странами,влючая страны Европейского Союза,ООН,СНГ,ВТО,ОДКБ и БРИКС. Управление внешней политик РФ осуществляет Министерство Иностранных Дел, а так же Президент.

Согласно отчету РСМД (Российский Совет по Международным Делам), хочу отметить что деятельность Совета потверждена распоряжением Президента Российской Федерации от 02 февраля 2010 года № 59-рп «О создании некоммерческого партнерства «Российский совет по международным делам».

Концепция Внешней политики РФ будет состоять из:

-Укрепления отношений с "Западом" (ЕС и США)

-Недопуск дальнейших конфликтов с другими странами и поиск их альтернативного решения

-Поиск новых союзников (Недавно-начало поставок в КНР)

-Укрепление отношений с союзниками (Например-Турция)

-Продвижение Астанинского процесса (Разрешение конфликта в Сирии и недопуск столкновения Российских и Американских войск )

Сирии в восстановлении и прекращение войны

Основним їхнім завданням було переоснащення армії найновішими видами зброї, збільшення чисельності підготовленого до бойових дій військового резерву. Від 1874 замість рекрутських наборів (див. Рекрутська повинність) вводилася військова повинність загальна (від проходження служби в армії звільнялися ті призовники, які зараховувалися в ополчення; народи Півночі, Середньої Азії, деякі народи Кавказу та Сибіру; служителі культу). У зв'язку з переходом флоту від парусного до парового сталася докорінна реорганізація військово-морських сил. Змінювалися функції Військового міністерства, до обов'язків якого відтоді не входило розв'язання військово-адміністративних питань місцевого значення: міністерство мало займатися лише загально-армійськими проблемами. 1862–64 створено військові округи (див. Військовий округ); усі військові формування та установи, що перебували на території військ. округу, підпорядковувалися його командувачу. Територія України входила до складу 3 округів – Київського, Одеського (1862) та Харківського (1864). Військові реформи передбачали навчання солдат всьому тому, що необхідно було для ведення тогочасного бою. Докорінно змінювалася підготовка офіцерських кадрів. Збільшилася кількість військово-навчальних закладів, які поділялися на 4 групи: вищі (академії), середні (спеціальні і юнкерські училища), середні загально-освітні (військові гімназії, кадетські корпуси) та нижчі (військові школи). Розширився доступ до військових вузів для представників усіх верств населення