Відповідь:Кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії теоретичної та прикладної геофізики Інституту геології Київського національного Університету ім. Тараса Шевченка Ксенія Бондар зазначила, що під час розвідки в Іллінській церкві застосували один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань, або ж георадарний метод. За до чотирьох георадарів з різною робочою частотою і, відповідно, різної роздільної здатності та глибинності, обстежили простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 м.
"За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкви. Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп", - розповіла Бондар.
За її словами, ще 1970 року саме цю центральну частину церкви досліджував відомий український археолог Роман Юра. У своєму щоденнику він відмітив зміщення фундаментної плити однієї з колон на північ. Проте його експедиції не вистачило буквально метра, аби дійти до об’єкта, оскільки на той час не було можливості дослідити підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його.
Бондар також поінформувала, що раніше їхня пошукова група знайшла в державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Заболотного копію метрики Іллінської церкви, складену 1885 року вчителем Медведівської церковно-приходської школи О. Татаровим (її оригінали перебувають у Санкт-Петербурзі). У метриці записано, що праворуч церкви біля середньої колони, ближче до заходу, є склеп Зиновія Богдана Хмельницького та його сина Тимоша, закиданий будівельним сміттям під час перебудови церкви. Цей документ, вважають науковці, підтверджує офіційну версію поховання, яку в своїх книгах описав один із найкращих біографів Хмельницького Іван Крип’якевич.
Пояснення:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
«терминдермен жұмыс»- Аманат, шежіре, стела, төленгіт, дипломат
выбери что надо! )
другий етап визвольної війни (серпень 1657 - січень 1667) позначився різким загостренням соціально-політичної боротьби й посиленням втручання сусідніх держав у внутрішні справи україни. гетьман і.виговський повів рішучу боротьбу проти наступу царських воєвод і втягнувся у
конфронтацією з москвою, що логічно до укладення гадяцької угоди з польщею і конотопської битви з царським військом. але український народ не зрозумів політичних комбінацій свого гетьмана, і у внутрішній громадянській війні він терпить поразку. його наступник ю.хмельницький, випробувавши як
промосковський, так і пропольський варіанти, теж терпить поразку. стається розкол гетьманщини. росія і польща домовляються про розчленування українських земель (андрусівський мир 1667)
на третьому етапі визвольної війни (січень 1667 - вересень 1676) боротьбу за звільнення і об'єднання
україни продовжує гетьман п.дорошенко. на якийсь час йому вдається об'єднати всю гетьманщину під своєю булавою, але втручання польщі, туреччини і росії в решті решт зводять його зусилля нанівець. на осінь 1676 р. становище дорошенка стає критичним, і він складає гетьманські повноваження. лівобережжя
остаточно попадає під владу російських царів, а на правобережжі ліквідуються українські державні інституції. визвольна війна завершується.